Магда

Дівчата, які ви молодці! Які гарні квіти! Я так мрію посадити і мати свої Надивлюся ваших фото - і хочу і рози, і першоцвіти, і хризантеми, і все-все. І колись я таки це зроблю

Дозрів мій халапеньо, маю трішки смакоти та красоти в баночках Пляшка Просеко поряд на фото - обов'язковий гаджет) як виявилося, це найкращий гніт для перцю) Ось намагаюся передати колір соусу з халапеньо, він такий красивий, але брак світла не дає показати природнього кольору, він такий глибокий зелений, аж світиться. І смак з цього перцю вийшов ніжніший і м'якший, дуже смачно. Минулого року робила з перцю баранячий ріг, ось колір для порівняння - яскравий червоний, дуже гарний, на смак більш міцніший. Обидва соуси дуже смачні, навіть не знаю який кращий. Одне знаю, що на кожен рік це тепер мій обов'язковий соус. Дуже рекомендую!

Світлана, це справді прекрасна історія на фоні всього нашого жаху. Надіюся, кішку таки впіймали і вона вже відігрівається на подушках. Я своїй кицькі ще на початку повномасштабки замовила брилок з її іменем і моїм номером телефону. Бо хвилювалася, що все може статися, вона могла б вирватися з переноски коли ми йшли у сховище, чи, не дай Боже, приліт у будинок - хтось же ж таки міг би її тоді підібрати - щоб можна було легко знайти господарів. Отак моя абсолютно домашня кицька на старості літ вже четвертий рік цокає красивим золотистим брелочком об свою миску коли їсть чи п'є.

О, клас! А я в інсті бачила рецепт і все ніяк не спромоглася зробити, вже і яблука була купила, та так і руки не дійшли випробувати. А тут нарешті живий справжній приклад і відгук! Дуже апетитно і заманчиво на фото виглядають, прям яблучні хмаринки. Тепер обов'язково зроблю!

Ната, обов'язково спробую, але пізніше, бо зараз з цими клятими к@ц@пами та їхніми обстрілами маємо відключення електроенергії, я знову виключила свою духовку, закваску заховала в холодильник( Зараз поки любуюся випічкою, але то все дрібниці, не таке переживали.

Класнюча яка! А мені не вдається отак гарно рівно заплести халу, весь час або занадто щільно, або дуже слабо і не рівно заплету) Фото з тістом яке вибродило і заповнило весь контейнер просто надихає! Захотілося відразу побігти і собі поставити тісто на таку халу!

Ну нарешті! Я у шоці Ніколи б не наважилася їх з'їсти, навіть про смак не хочу питати! Читала, що зараз модно вживати мікродози сушених мухоморів, хіхікала з тих людей, а що б отак пожарити і ложкою їсти - люди добрі! Ви що, чи вам грибів в лісі мало ?! У вас же діти, коти, ми ще кац@пів не вибили, а ви вже так собою ризикуєте і финькаєте! P.S. а котяра класний!

@Наташшшка, обізвися, бо ми з тими вашими мухоморами вже переживаємо...

Підтримую Світлану - котика в люди! Про мухомори боюся навіть спитати, а от що то за сомик - збігала до ґуґля подивилася - наче риба як риба, чого він зараза?

І мене чекає два кілограма халапеньо в холодильнику. Купила спеціально для цього соуса, на днях заквашу. Минулорічний ми вже з'їли, дуже смачно

Таня, надіюсь я не сильно спізнилася. Думаю, твої зайці прекрасно справляться, має бути смачно

Світлана, це жахливо! Я співчуваю... Кожного разу, коли нелюди роблять такі обстріли, я боюся прочитати, що попали в жилий будинок, а ще більше боюся прочитати про будинок когось із знайомих. Кожного разу молюся аби всі залишалися живими, потім списуюся з усіма рідними і друзями, в чиїх районах були вибухи. Слава Богу, що син не постраждав фізично. Я вже скільки років не можу уявити, як якась падлюка запускає ракету чи шахеда, задає координати цілі, знає, що це спальний район міста, звітує керівництву, а потім йде обідати, йому їжа в горло лізе, обіймає вдома жінку, цілує дітей, чи дзвонить їм по відеозв'язку, розказує як пройшов його день. В його дупі, тій що замість голови, навіть думки не виникає, що він тільки що зруйнував будинок, вбив людей, що щось дисонує з нормальністю? Але я впевнена, що буде суд, такий, як над німецькими нацистами після Другої світової. Кожна падлюка за все відповість.

Закривала сьогодні Помідори консервовані з аличею. Було у мене 7 кг дрібних помідор, наче і не багато, а програлася з ними пів дня) Вийшло 4 великих 4-х літрових банки. Робила все в обід, якраз саме пік жари був, то ж на обід вже нічого готувати не схотіла. А згадала, що зранку бачила новий рецепт Оленки Железняк лавашів з сиром на залишках закваски. Чого-чого, а залишків закваски у мене пів холодильника, та різних куснів вже підгулявшого сиру теж вистачало. За пів години мали вже смачний і ситний перекус.

Тільки що закрила аличево-сливове варення, аж дві 250-ти грамові баночки! :) Тижня два тому купила кілограм темної аличі, на смак нейтральна, не солодка, не кисла, таке собі. Я подзьобала її трішки, решту заховала в холодильник і забула благополучно) Потім серед тижня пекла скони, начистила для них слив, та забагато, лишилося десь штуки 4 невикористаними, викинути рука не піднялася, сховала в холодильник) Позавчора знайшла в холодильнику жменю аличі і чотири почищених сливи, викинути знову стало шкода. Аличу поклала в каструльку, припустила трішки, аби розм'якла, перетерла через сито, вибрала кісточки, шкірка гарно перетерлась. Додала до аличі трішки цукру, проварила, потім додала сливи половинками, проварила хвилин 5 і так залишила на столі. Вчора ще раз на 5 хвилин поставила на плиту, знову відставила. А сьогодні дала кипнути і закрила аж дві баночки) Але ж, слухайте, який у нього колір і аромат! Я прям здивована була, дуже навіть цікаве і смачне отак з нічого варення вийшло, густе, яскраве червоне, сливи цілими половинками. Завтра на сніданок зроблю вафлі і подам це варення, здається мені має бути смачно. А на майбутнє, якщо ще робитиму таке, то покладу ще зірочку бадьяна, чогось він мені туди проситься.

Тільки що спекла Скони цільнозернові на залишках закваски На годиннику 22.00, а я з таким задоволенням з'їла одну штучку, чималеньку, і тепер вмовляю себе, що я вже дуже хочу спати аби не з'їсти ще парочку