Leaderboard

Дівчата, зовсім забула вам показати раніше. Ну нічого, на той рік зробите. Отакі калачі я пекла в 2015 році на подарунки на роботі та подругам. Це смачно, незвично і дуже всіх вразило! На фото все понятно? Тісто беріть таке, що не розпливеться і буде тримати форму.

Вчора була на роботі, так начальство мене поздоровило.

Ойц, шото міня багато сьогодні. Тіки шо напекла ватрушок. Завтра до сина в лікарню, Вова просив, та треба ще свою хазяйку на роботі пригостити. Може, і мені щось зостанеться. Два притвиня.

Света, молодці у тебе хозяєва, не дивлячись на те що частинки. А у нас начальство тільки жде поздоровлення собі. Ніколи не поздоровляють. В цьому році картинку в Вайбер прислала завхоз.. Апетитні в тебе ватрушечки, так і простяться до роту. А я к празнику особо нічого і не готувала, настрою не було святкувати. Ще і робила в цій день. Купила колбасно-сирну нарізку, пива нам с мужем, даже вино домашнє не доставала. В духовці запекла крильця в маринаде с абрикосового варення .Салат з крабовие палок зробила і то тільки тому що ще з НГ палки в морозилці завалялись. Ще найшла в морозильні ковбасу , осталась колись нарізана з олів'є, вспомнила про давно забутий рецепт і за 10 хвилин намазала і запекла гріночки. Це вже остатки на сьогодні

Полная вОвка головного мозга..Эффект Даннинга — Крюгера в устрашающей прогрессии

Світлано, які апетитні ватрушечки, просто ням-ням. Сину здоров'я. А що трапилося, чому в лікарні?

Я упевнена на 1000%, що від цих фото у рассєян тільки радість. Нічого вони не зрозуміють, нічого і ніколи.

Давно не заходила на один городской рф форум. План Уничтожения Территорий И Населения

Живы! Так бахнуло. Глаз дергается. российская ракета. Прилет((

От бефстроганов і я залюбки скуштувала б.... Але аля уха і каша пшоняна, курка тушена. А от помело...мені воно і є помело ))) їсти можна, але без захвату. Сьогодні відвела душу - молочні кукурудзяні палочки )) але саме кременчукхліб (в маркетопті продаюттся). Мені дідусь у дитинстві завжди палички купував, бо дуже їх любила.

Ира, согласна с тобой на все 100,%. И не раз убеждалась в этом. Только на этой недели пришлось дважды пообщаться кое с кем. Одна из них с вражеского форума, а вторая бывшая подруга обьявилась.Их лозунги как под копирку совпадают. Работают по одной методичке, только одна из них орчиха, а вторая из бывших наших, одноклассница, но сейчас крымчанка. Покажу маленькие цитаты из переписки: Неля, всё, остановись! Ваш клоун и наркоман о вас вообще не думает. У вас страны и так не осталось. Часть сбежала на Запад, часть в Россию, убитых немеряно, города в руинах. Прощения вы должны просить за то, что пошли на поводу у Запада, за Донбасс, за Луганск, за ту же Одессу. А мира не будет, будет разгром. Вы не нужны в том виде, как есть, ни нам, ни Западу. Это политика. Горе не забудется, и прощения никому не будет. Вас просто использовали. Жалко детей и стариков. Но по-другому вашему Президенту хозяева не разрешают. Мы только обороняемся от коллективного Запада, а не от Украины. Не надо страдать манией величия." "Украина полигон для Америки, гибнут украинцы за Америку. Неужели не понятно. Но не всё такие как ты. Дальше своего носа не видишь. Кто на Донбас напал?. Мы из Восточной Украины... А вы, извените... Из Западной...Вали к своим бандеровцам... К лесным братьям. Предатель!!!!! СССР вырастил такую бендеровец. Что потом запоешь..."

Багатоповерхівка в Херсоні, в яку кілька годин тому рашисти поцілили авіабомбою. Поранено 7-річного хлопчика. Дитина перебуває в лікарні з травмами середньої тяжкості. Ще двох літніх людей рятувальники деблокували з квартири. Многоэтажка в Херсоне, в которую несколько часов назад рашисты попали в авиабомбу. Ранен 7-летний мальчик. Ребенок находится в больнице с травмами средней тяжести. Еще двоих пожилых людей спасатели деблокировали из квартиры.

Із Одеси немовлятко Діва пеленає, А нечистий скалить зуби,пекло відчиняє, Вибрав Бог наш Україну,щоб за всіх терпіла.. І сьогодні на хмаринку ,пташечка злетіла. Ти творив той світ,мій Боже,щоб діти страждали? Щоб маленькі не пожили,а в рай відлітали? А батькам навіщо жити,як дитинка в небі? Лиш три місяці,о Боже а уже до тебе... Розриває мені серце,що тут ще писати.. Довго,світе наш байдужий,будеш споглядати? Та зневіра,як гадюка лізе по куточках, А сирени розривають душу по шматочках. Я не знаю задум Бога,бо ж проста людина. Тільки миється сльозами бідна Україна. Ми не маємо вже сили рідних хоронити. Ну коли прийдеш мій Боже,тих катів судити? Світлана Дубницька.

Я взагалі не уявляю, як земля носить цю потвору. Ця міль, окурок, бункерний щур заслуговує лише на одне - бути живцем прибитим до столба, щоб сонце шмалило його паскудну потворну рожу. От щоб шмалило, доки не здохне. І так зі всією верхівкою кремлівською.