Leaderboard

Вчора спасала шматок бринзи, знайшла в холодильнику! Я була впевнена, що всю її з'їли, а вона затолкалася в куток. Додала залишки творога і зелень. Напекла отакі рогалики. Зранку з кавою дуже смакували! І на роботі пригостила сусідів.

Ингредиенты: Опара 15 г свіжих дріжджів 200 мл теплого молока 100 г борошна Тісто 40 г вершкового масла/маргарина 2 яйця 50 г цукру 400 г борошна 2 ст.л. олії 6 г солі Вінчиком змішати все для опари, дати піднятися за 30 хв. Одне яйце вбити в мисочку, додати сіль і збити до однорідності. Сіль розбиває білок і яйце стає однорідним. Друге яйце просто збити без солі окремо. Масло/маргарин кімнатної Т змішати з яйцем з сіллю і додати туди половину другого яйця. Всипати цукор, перемішати як получиться. Додати суміш в опару, змішати. Додати борошно і замісити тісто. Як воно стане кулею, додати олію і вимішувати хвилин 8-10. Можна на хп. Готове тісто м'яке, трошки липне до рук, але відліпає добре. Якщо треба, то додайте борошна 20-30 г. Не забийте. Тісто в теплому місті підходе годину, щоб втричі стало більше. Тісто обм'яти, вимісити. Готово. Ну а далі робіть що завгодно. Перше фото пиріжки з тушеною квашеною капустою. Посипане чорним кунжутом (нігелою) і трохи білим кунжутом. Друге фото з бринза+творог+кріп і зелена цибуля. Посипано білим кунжутом. Як розкидаєте тісто на порції, то підкатайте кульками і залиште під плівкою на 15 хв. Потім кожну кульку розкачати качалкою не сильно, залишити на 5 хв. А потім вже розкачуйте до нужного розміру, кладіть начинку. На деко всі вироби прикрити плівкою і дати розстойку десь з півгодини. Включаємо духовку на 190 град. Половинкою залишеного яйця змастити всі вироби і залишити на 10-15 хвилин, поки гріється духовка. Яйце повинно підсохнути (для блискучої красивої поверхні), але якусь посипку на кшалт кунжута/маку треба на яйце сипати зразу, щоб прилипло. Випікати 16-17 хв. без конвекції. Якщо треба, то грилем підрум'янити зверху. Після духовки я зразу на вироби бризкаю водою для тонкої м'якої корочки. Ото і все. Ну ДУЖЕ-ДУЖЕ добре тісто!

"Афганский филиал ИГИЛ грозит головному кремлевскому офису игил"....дожились! Черт, никогда так не поддерживала ИГИЛ!

То я новий рецепт тіста випробувала, просто в захваті від нього! А золотаві так то є хитрість при випіканні. Жовток яйця змішують з водою до потрібної гущини, змащують і дають підсохнути на виробах десь 10 хвилин, а потім вже в духовку.

Оля, ні, ніяких конкурсів давно ніде немає. Оті косичкою заплетені вже скінчилися. Трохи заморозила, синові дала, їли самі, пригощала. Також і ці будуть. Якби бринзу не знайшла, то й не пекла би.

Світлана, це ти мабуть на якийсь конкурс таких красавців накрутила ? Один в один, золотаві та виблискуючи рогалики. Дякую за насолоду для очей .

Ирисочка! Я теперь точно знаю - не корисно иметь под боком такого ядовитого россиянского соседа. А все остальное - даже очень корисно в разумных пределах. Бывает - иногда пользуюсь кубиком. Когда пропала соль (из-за того же ядовитого соседа) мне Оксана спокусницЯ передала вот такую приправу. Мне она химозой не отдает. Иногда добавляю ее немного в быстро суп без мяса.

Іди читай. І спробуй тільки не напекти пиріжків!

Неля подивися у продавців із Польщі. Навіть у нас така спеція продається, але я не купляла, бо вирішила, що завелика банка і як що ця приправа мені не сподобається, то куди я її потім? Іноді у цих продавців купляю польський сир нарізаний слайсами. По ціні дешевше ніж наш, а коли акція в АТБ, то беру свій. Колись брала сосиски 1 кг в пачці, то щось не дуже вони мені. Перець чорний мелений ще класний у них, що в пачці 80 грам, дуже ароматний. Його тільки у них купляю. Не подумайте, що реклама, можливо комусь буде в нагоді ця інформація.

Так а де рецепт з хитрощами ? Оформлюй рецепт, будемо тобі конкуренцію робити .

Неля, це канал Выпечка и кулинария, веде Галина Іванівна, професійний кондитер. В неї є канал шортс і звичайний. Дуже цікава жіночка!

Оля, ще б знайти у нас ціх продавців. Раніше на базарах хімією торгували з машиною зараз давно не зустрічалв. Света, випечка одна іншої краще! Я колись пробувала таке тісто, на Ютубі канал кондітера, і вона показувала таке тісто. Гарний рецепт. Но я пару раз зробила і забула про нього. Зараз вже і канал той не знайду. Тепер буде під рукою! Вона і про смазку таку повчала, як правильно пів желтка водичкою розбавити і пензликом на крапелькі перевіряти.

Тіки дали світло. Тіки підключила смарт к повербанку, як і світло зіграло. Треба було раніше підключати, може би раніше включили. А я все тянула, до останньої палички. І мобільний інтернет не хотів працювати. Весь час 4G переключався на Н, а з ним зовсім слабий сигнал. Тому цілий день працювала на вулиці. Зате усе поробила. Тепер тіки насінячко сіяти. Завтра хочу горох посіяти і моркву в вузликах прикопати. Ще треба пастернак посіяти, но у мене насіння старе, а нового не купляла. Света, які гарнесенькі пиріжечки! У мене теж 1,5 л капусти квашенної стоїть. Но я хотіла купити рульку і разом с цієї капустою в медленке потушити. А глянула на твої пиріжки і теж захотілося. Кожен, як може, зараз свої нерви заспокоює. Ти з тістячком граєшься, а я з розсадою займаюся цілими днями. Після того жахливого обстрілу, який нам встроїли ті срусняві недоумки, з самого рання і до пізнього вечора займалась пікировкой. Вимкнула телевізор, щоб не слухати новини. І на планшеті дивилася розважальні канали. Інакшк від поганих думок можно розумом поїхати. Іра, у нас такі серени постійно, Можуть бути по 12-13 виключень за день. Одна закінчується і знов гуде. Вже звикли, уваги не звертаємо. Сьогодні мало, десь 6 або 7. Во дворі була - дуже гучно, зі всіх сторін завиває . В домі не так чутно. Кубиками я не пользуюсь. Нічого не можу сказати. Приправи різноманітні люблю, добавляю в страви богато і різні. А вот кубики у мене не зайшли ще з молодих часів. Дуже рідко покупала Мівину раніше, тіки могла на роботу коли ще на складі працювала. А с початком війни набрала про запас, щоб було на край випадок. Но потроху прикінчуєм вже ті запаси. Мені подобається мівина нова, з лапшою з муки дурум. А це в Сільпо якось була акція на приправу "12 овочів і трав". Взяла, в тому році теж подібне брала. Добавляю потрохи в перші страви. Наче і нічого, но мені все одно хімічний привкус відчувається.

Іруся, оті приправи дуже полюбляє мій Вова, в нас вони не переводяться. Я в мульті зварю кашу якусь на гарнір, він зранку її позігріває на сковороді під кришкою і обов'язково посипає отою приправою. Називається "издание второе дополненное и переработанное". Я з ним борюся, але марно. Сказала, що каші буду їсти окремо без тої приправи. Але ж смачно... Моя свекруха дуже любила ті кубики Маггі та Галина Бланка. Вона їх кришила на їжу замість солі. Померла майже у 90 років. Отак.

Щоб всі кацапи дохли в муках, щоб гнили живцем, щоб їм і в пеклі були всі можливі муки.

«ОНИ СТРЕЛЯЮТ, А Я ИДУ…» #хроника2024 #сборникдва Человек, потерявший дом, взвалил на тачку оставшиеся пожитки и упрямо идет по городу, опустошенному Апокалипсисом. Вокруг обстрел. Куда он идет? Зачем? Его спрашивают, а он не может ответить. Он только знает, что больше ему ничего не страшно и ничего другого не остается. «Они стреляют, а я иду». Это Украина. Ей тоже больше ничего не оставлено. Я помню март 2022-го. Мы ходили на «Сирано де Бержерака» и останавливались в крошечном, любимом лондонском отеле “The Rookery” —18 век, скрипучие лестницы, мореный дуб и зеленые стены: это был задолго до того марта организованный Брэттом, подарок на мой день рождения … В Мариуполе полыхали дома, пламя вырывалось из окон квартир, с балконов, и какая-то иррациональная часть сознания не вмещала, нашептывала: этого не может быть, потому что не может быть никогда! Это, наверно, какая-то дьявольская компьютерная мистификация, а всех людей заранее эвакуировали. Ведь, если бить по жилому многоквартирному дому, могут погибнуть люди… Не могли же намеренно бить по людям… Люди сильно глупеют, когда мозг сталкивается с непостижимым. Наш номер был на чердаке, под самой крышей, эту часть Лондона когда-то уже сильно бомбили в ПРЕДЫДУЩУЮ мировую войну (тем февралем она перестала быть последней), и вдруг— отчетливое видение-молния— ракета прошивает хрупкий, обшитый антикварным деревом потолок. В телеграм-канале появилась совершенно реалистичная, крупным планом, фотография: собака выедает внутренности трупа, на котором видны остатки российской военной формы. Обглоданные реберные кости «освободителя», безумные глаза породистой, некогда явно домашней собаки…Это было первое мертвое тело, которое привело в состояние панической атаки —из комнаты вдруг выкачали весь воздух!— а потом уже подобное стало привычным ужасом новостей. …В «The Rookery” нам подали ужин в библиотеку: овальный стол, крахмальные салфетки, хрусталь, гипсовые, безглазые Цезарь и Аристотель. За этот ужин среди чумы сейчас стыдно. Наши мысли, и разговоры были о том, как именно эта тварь ударит атомной бомбой по Европе, в чем даже официанты почти не сомневались. Паники не было, была горечь. Паника—это когда есть возможность от опасности убежать. Бессилие —оно цвета того бетона, что стены мариупольских подвалов. Конец цивилизации пришелся на нас. Бедные наши дети: мы-то все уже видели… На следующий день мы вернулись из Лондона, а война все шла. Первая потрясшая новость: в мариупольском подвале от обезвоживания погибла шестилетняя девочка. Я очень сильно пережила смерть этой безымянной девочки, имени которой не знаю до сих пор. Я представляла ее в розовой шапке на фоне свинцово-грязного бетона. Я физически ощущала бессилие ее матери в темном, как склеп, бетоном подвале, что несколько дней, под грохот и свист вражеских снарядов, смотрела на умирающую дочку, которую она готовила к школе в сентябре…Их город обстреливал беспощадный, мерзкий враг, и воды не было. И мне казалось, что вот теперь-то, когда поймут, что происходит, этот кошмар остановят! Виделись улицы и площади российских городов, заполненные до отказа возмущенными толпами, требующими прекратить бессмысленное кровопролитие! Я ждала, и ждала, и ждала этих всемогущих толп. Напрасно. Их не было. Нас в супермаркетах пропускали без очереди: мы узнавали друг друга по гигантским тележкам, полным бутылок воды, детских смесей, лекарств, подгузником, одеял, и прочего, прочего… Отвозили на пункты приема, которые организовывали обычно британские поляки, и возвращались опять, наполняли все новые и новые тележки…Мой друг, хирург из госпиталя на юге Англии, организовал отправку большегрузов с медикаментами и оборудованием для операций, была рада помочь заполнять эти большегрузы. Вся семья переводила помощь через Красный Крест. Потом — волонтерство. Но все казалось, что россияне вот-вот опомнятся, и их армия прекратит убивать… В Лондоне туристы, как всегда, ходили с пластиковыми бутылочками: «врачи рекомендуют не менее полутора литров в день», и эти бутылочки вдруг приобрели трагический смысл. Мозгу, наверное, нужно время, чтобы осознать: мир рухнул, неважно, внутри этого обрушения ты или снаружи. Новостями набухала атмосфера, как кровью то одеяло с божьими коровками, которым были покрыты носилки с беременной женщиной, которой осколок снаряда разворотил весь таз. Она еще была жива, на тех носилках, когда ее снимал Мстислав Чернов, корреспондент «Ассошиэйтед Пресс», донесший до нас трагедию Украины и безжалостность ее врага. На кадрах, которые я видела в 2022-м женщина прикрывала рукой свой огромный живот, словно безнадежно его защищая, но увидев ее опять в фильме Чернова «20 дней в Мариуполе», я до конца поняла, почему: она пыталась почувствовать, прощупать, жив ли ее ребенок внутри. До этого фильма я почему-то думала, что женщина осталась жива, но рассказ хирурга больницы, куда привезли рожениц из разбомбленного роддома, разрушил мою иллюзию. «Она кричала «Убейте меня!», поняв, что ребенок мертв, она умерла от массивной потери крови, несовместимой с жизнью». Умерла ПОСЛЕ своего ребенка, даже в последней милости умереть первой ей было отказано... Когда ее несли на носилках, с бедрами, изуродованными железным осколком, ноги ее были неестественно вывернуты, и это напомнило мне фотографии убитой в Израиле девушки в грузовике, у которой тоже были так похоже и так же страшно, как у поломанной куклы, вывернуты ноги…Я не сравниваю ничего, кроме этого. Я больше никогда не смогу без содрогания смотреть на российский триколор (если в ту страну когда-нибудь придет осознание содеянного, первое, что следует сделать, это избавиться от этой кровавой тряпки, ассоциирующейся теперь у мира с мертвыми детьми). Не могу без содрогания смотреть на башни Кремля, даже на невинные туристические кадры Москвы, не смогу больше спокойно и радостно вспоминать наши поездки, все, что было связано с детством, юностью, доброй памятью, друзьями, прекрасными учителями — все это придется (пока не знаю, как!) отделить толстой водонепроницаемой перегородкой, как герметизируют отсеки в тонущих кораблях, отделяя затопленные от сухих. И буква Z навсегда впечаталась в сознание как «черная свастика в белом круге», и никогда уже, сколько живу, не будет иначе. А за два года случилось страшное: война стала нормой для всех. И, наверное, поэтому, когда смотрела бьющий током документальный фильм Чернова «20 дней в Мариуполе», который уже занял свое место в ряду исторических свидетельств преступлений против человечности, слушала тихий, спокойный, приглушенный голос за кадром (так переговариваются разведчики на боевом задании, чтобы не услышал враг), ловила себя на мысли, что к ужасу, потрясению и скорби подмешивается что-то еще. И поняла: я смотрю фильм с подсознательным, безотчетным чувством «подготовки»: что делать, как вести себя, как поступать, если ВОЙНА не остановится, пойдет дальше и явится к нам. Ведь война, ставшая нормой и зло, которому найдено благовидное оправдание, потому что так легче равнодушной совести, всегда идет дальше. Всегда. Крокодилу жертвуют первых в надежде, что он не доберется до всех. Но эта циничная и напрасная надежда. И никакой тут нет метафоры, а есть известный опыт ХХ века, прописанный в каждом школьном учебнике. Равнодушие совести— это анестетик, которым война, начавшая свой неостановимый марш, лишает воли к действию, разума и инстинкта самосохранения тех людей, которые могли бы ее остановить и не допустить собственной трагедии, но в плохой сценарий ОПЯТЬ не верят, не верят, не верят. Все, не могу больше, возьму тайм аут…Страшный фильм. Все мировые лидеры, особенно Трамп, Орбан и папа римский, польские фермеры, немецкие (и любые!) «путинферштееры» должны его посмотреть. А в Гааге его должны постоянно транслировать в камерах военных преступников, как в «Заводном апельсине» Берджеса. А в фильме Мстислава Чернова Человек, Потерявший Дом, потерявший все, идет и идет со своей тачкой пожиток- один по пустому городу, сквозь обстрел и густой, дымный, НАСТОЯЩИЙ апокалипсис. Куда он идет? Зачем? Его спрашивают, а он не может ответить. Он знает, что больше нечего бояться, все самое страшное уже видели его глаза, и ничего другого не остается, только идти. «Они стреляют, а я иду»,- говорит он. Это Украина. Ей тоже больше ничего не оставлено. И только Уинстон, когда-то спасший мир, ни о чем не спрашивал бы этого этого Человека: «Если понял, что идешь по аду, продолжай идти».

Аня підсіла на гарбузовий суп-пюре. Ото зварить і думає - який наступний суп варити? А доїдає цей, та знов варить гарбузовий! Зараз йдуть у суп Хоккайдо. Поки це для Ані найкращий гарбуз для пюре. Звісно, там не тільки гарбуз, а багато усілякого (окрім картоплі, бо її майже не їм). Якщо потрібні складові та технологія, то напишу. Якщо ні, то так з'їм. Мовчки оце суп. склад (в мене, але можливі варіанти, звісно), - гарбуз (бажано несолодкий, з овочевих, з тих, що не мають характерного гарбузового смаку) почистити, порізати вільно невеликими шматочками - пастернак порізати вільно кубиками - коренева селера-порізати вільно кубиками - морква порізати вільно кубиками. Якщо гарбуз не яскравого кольору, то частину моркви натерти на дрібну тертушку та відкласти окремо Усї корені та гарбуз разом скласти до кастрюлі, залити водою чи бульоном (в Ані завжди вода, бо Аня на пенсії) та варити до м'якості. Поки оці овочі закиплять, порізати велику цибулину та спасерувати на чомусь (що є, чи що любите) та вкинути до отих овочей. Хай разом варяться. Мало не забула. Оту дрібну моркву вкинути до цибулі та пасерувати разом. Ну, якщо та дрібна морква вам треба Як усе стане м'яким, дати охолонути до теплого, перебити блендером до гомогенного стану, Долити води стільки, щоб стало не таким густим, але й не дуже рідким, бо Аня ніякою манкою той суп не загущає (але можна), дати закипіти, посолити за своїм смаком, вкинути, якщо бажаєте, якихось прянощів (дуже добре карі чи одну куркуму).В Ані кріп та петрушка. Інколи мелене листя хрону. Кажуть, туда треба сливки. Ніколи не додавала, чесно. Можна добрий плавлений сир. Його клала, як рідко виходило. Але, краще більше гарбуза того покласти, як для мене. УСЕ. Варю зазвичай вечором. То на другий день смачніше. А остання тарілка взагалі - язик заворачується. Додам. Можна у цей суп класти солодкий перець (свіжий, морожений, сушений), помідори (свіжі, сушені, морожені). Помідори пасеровала разом з цибулею. Перець варила разом з гарбузом На трилитрову кастрюлю в мене йде дві середні моркви, чи одна велика, велика цибулина, пастернака десь в половину від моркви, селери... ну, хто як любить. Десь в половину від пастернака. Можна взагалі без неї. Гарбуза (Хоккайдо)невелика гарбузячка. У нарізаному стані усе займе десь половину тої кастрюлі. Чи скоріше 2/3. Бо, коли розвариться, та блендернути, об'єм меньшає, а суп повинен бути густим. Тоді він ситний Фото супу у мене немає, але його дуже красиво намалював ChatGPT та сфотала Магда Україна Харків Війна росії з Україною День 750

І ми любимо суп-пюре з гарбуза. Тільки я запікаю гарбуз і цибулю на деці в духовці, потім блендерю, розводжу молоком (можна вершками, але мені вони зажирні), обов'язково мускатний горіх, червоний гострий перчик, трішки паприки, шавлія і фрикадельки! Фрикадельки дуже обов'язково! Це дуже смачно. Фото я вже на форумі виставляла, але іншого поки немає. Люблю подавати його в бульйонницях, дуже ефектно виглядає, і ще в центрі столу має стояти супниця, так, щоб можна було добавки досипати не встаючи)

Оті "лучики добра" зараз в своїй параші хаті всі виють в один голос про крокус: "Как это можно стрелять в мирних людей? В упор расстреливать? Это же нелюди! Это террор! Погибли невинные люди! " Но они совершенно не хотят признаться в том что они такие же! Что их нация устроила такой же террор... нет, не такой, а в сотни-тысячи раз больше, в соседней "братской" для них стране. Они всё это поддерживали и продолжают поддерживать. Они радуются каждой ракете, запущенной в нашу сторону. Они сцут в штаны от радости когда их "мальчики" в упор расстреливают наших стариков, детей. Они визжат от восторга когда их бомбы и ракеты стирают наши города и сёла с лица земли. Они спят и видят когда их шизофреничный маразматик запустит в нашу сторону ядерную боеголовку. На такой террор как подорвать ГЭС он уже пошел. Попробовал Каховскую - сошло с рук. Теперь решился и на Днепровскую (правда 21 марта был не первый удар по ней), прекрасно осознавая чем всё это может закончится. Ладно большую половину г. Запорожья затопит, смоет триллиоНами тонн воды. Но ниже по течению плотины захваченные, окупированные территории: Васильевка, Токмак, Мелитополь , много сёл и поселков уйдет под воду. Этот уёбок прекрасно понимает что погибнут и его сранные войска, и все те жители которые якобы теперь вошли в состав росии. Это счастье что наша плотина и в этот раз выстояла, выдержала удар 8 баллистики. Да, есть разрушения, но плотина стоит....пока стоит. Есть большие подозрения что эта мразота не успокоится и отдаст приказ еще сделать попытку разрушить. И это не ТЕРРОР! Это так, баловство! А вот то что в московии расстреляли сотню жителей это террор! Вот теперь и к ним пришло горе...и это только начало их истерии! Моя мечта сейчас это проснуться и со все источников информации услышать что ПАРАШИ больше нет! Что её не существует как подвида! "УЁбок звичайный" - это такой подвид млекопитающих! И это параша! На нашей земле живут люди, живут животные, насекомые. Но жителей ПАРАШИ ни к одному из этих подвидов отнести невозможно, они обыкновенные уёбки, все те кто поддерживает путлеровскую, фашистскую власть!

Якщо забігать, то пишу для них "чтоб ви сдохли в муках, паскудние нелюди, как же я вас всех, рассеян ненавижу"

Тяжело и БОЛЬНО писать что-то после такой ночи. Я надеюсь ,что все живы. Напишите хоть пару слов.

Вночі та зранку росіяни здійснили 13 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 33 вибухи. Обстрілів зазнали Великописарівська, Білопільська, Есманьська, Юнаківська та Свеська громади. Ночью и утром россияне провели 13 обстрелов приграничных территорий и населенных пунктов Сумской области. Зафиксировано 33 взрыва. Обстрелам подверглись Великописаревской, Белопольской, Эсманьской, Юнаковской и Свеской общины У Сумах рятувальники продовжують проводити аварійно-пошукові роботи в 5-ти поверховому житловому будинку, який було зруйновано російським ударом, — ДСНС. В Сумах спасатели продолжают проводить аварийно-розыскные работы в 5-ти этажном жилом доме, разрушенном российским ударом, — ГСЧС.

Сумщина Ситуація на прикордонні станом на 21.00 15 березня 2024 Протягом дня росіяни здійснили 69 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області. Зафіксовано 378 вибухів. Обстрілів зазнали Миропільська, Юнаківська, Хотінська, Білопільська, Ворожбянська, Краснопільська, Тростянецька, Великописарівська, Конотопська, Шалигинська, Есманьська, Середино-Будська, Свеська, Зноб-Новгородська громади. Юнаківська громада: ворог бив з мінометів (5 вибухів). Великописарівська громада: здійснено мінометні обстріли (105 вибухів), артобстріли (46 вибухів), обстріл з РСЗВ (22 вибухів), авіаційні удари КАБ (16 вибухів), пуск ракет з гелікоптера НАР (18 вибухів) та обстріл ударним БпЛА «Ланцет» (1 вибух). Білопільська громада: зафіксовано мінометні обстріли (32 вибухів), танковий обстріл (3 вибухи), артобстріли (9 вибухів) та атаку дроном-камікадзе типу «FPV» (2 вибухи). Хотінська громада: 6 мін скинули росіяни на територію громади. Миропільська громада: здійснено обстріл зі ствольної артилерії (15 вибухів) та скидання з БпЛА вибухового пристрою типу ВОГ (2 вибухи). Есманьська громада: 5 мін скинули росіяни на територію громади. Також був обстріл зі стрілецької зброї. Шалигинська громада: ворог вдарив з мінометів (23 вибухи) та ствольної артилерії (26 вибухів). Також відбулося скидання з БпЛА вибухового пристрою (4 вибухи). Краснопільська громада: здійснено артилерійський обстріл (2 вибухи) та мінометний обстріл (3 вибухи). Ворожбянська громада: зафіксовано обстріл зі ствольної артилерії (2 приходи). Середино-Будська громада: був обстріл з АГС (8 вибухів) та мінометів (10 вибухів). Свеська громада: здійснено мінометні обстріли (6 вибухів). Тростянецька громада: здійснювався обстріл БпЛА «ЛАНЦЕТ» (2 вибухи). Зноб-Новгородська громада: 5 мін скинули росіяни на територію громади. Конотопська громада: з території рф нанесено ракетний удар по м. Конотоп. Сумщина Ситуация на пограничном состоянии на 21.00 15 марта 2024 💥 В течение дня россияне совершили 69 обстрелов приграничных территорий и населенных пунктов Сумской области. Зафиксировано 378 взрывов. Обстрелы потерпели Миропольская, Юнаковская, Хотинская, Белопольская, Ворожбянская, Краснопольская, Тростянецкая, Великописаревская, Конотопская, Шалыгинская, Эсманьская, Середино-Будская, Свеская, Зноб-Новгородская общины. ▪️Юнаковская община: враг бил из минометов (5 взрывов). ▪️Великописаревская община: проведены минометные обстрелы (105 взрывов), артобстрелы (46 взрывов), обстрел из РСЗО (22 взрывов), авиационные удары КАБ (16 взрывов), пуск ракет с вертолета НАР (18 взрывов) и обстрел ударным БпЛА «Ланцет (1 взрыв). ▪️Белопольское общество: зафиксированы минометные обстрелы (32 взрывов), танковый обстрел (3 взрыва), артобстрелы (9 взрывов) и атаку дроном-камикадзе типа «FPV» (2 взрыва). ▪️Хотинская община: 6 мин сбросили россияне на территорию общины. ▪️Миропольская община: произведен обстрел из ствольной артиллерии (15 взрывов) и сброс с БпЛА взрывного устройства типа ВОГ (2 взрыва). ▪️Эсманьська громада: 5 мин сбросили россияне на территорию общины. Также был обстрел из стрелкового оружия. ▪️Шалигинская община: враг ударил из минометов (23 взрыва) и ствольной артиллерии (26 взрывов). Также произошел сброс с БпЛА взрывного устройства (4 взрыва). ▪️Краснопольское общество: осуществлен артиллерийский обстрел (2 взрыва) и минометный обстрел (3 взрыва). ▪️Ворожбянское общество: зафиксирован обстрел из ствольной артиллерии (2 прихода). ▪️Середино-Будское общество: был обстрел из АГС (8 взрывов) и минометов (10 взрывов). ▪️Свеское общество: проведены минометные обстрелы (6 взрывов). ▪Тростянецкая община: производился обстрел БпЛА «ЛАНЦЕТ» (2 взрыва). ▪️Зноб-Новгородская община: 5 мин сбросили россияне на территорию общины. ▪️Конотопская община: с территории России нанесен ракетный удар по г. Конотоп.