Leaderboard

Дуже хочу,!щоб орки таке писали на своіх парканах. От чи вони в них є, це питання риторичне…

напис крейдою на паркані "одна людина+одна кішка", незамкнена хвіртка та двері до хати (досі замикаю тільки, коли йду з дому кудись), відкриті (притукнуті) двері та вікна... реалії мого життя

Дівчата, сьогодні трапилося маленьке диво. Знайшлася сусідська кішка Соня, яка зникла зразу після ракетної атаки 20 вересня! В той день сусід з моїм сином шукали її по всій їхній квартирі, підіймали дивани, меблі тощо. Кішки не було ніде! Сусіди шукали її і на вулиці, думали вона вилетіла в вікно при вибуху, шукали і розпитували всіх... Тамара розвісила повсюду обяви з її фото... Пройшло вже 42 доби, сусіди вже не сподівалися ні на що... Під*їзд аварійний, ніхто не живе, квартири закриті, немає води і світла, інколи люди приходять за речами... І раптом сусіди Тамари з другої сторони прийшли сьогодні в квартиру і побачили в себе в квартирі цвітну кицю, яка миттю зникла В ВІДДУШНИКУ ВАННОЇ КІМНАТИ!!! Отак знайшлася кицька Соня! Сусідка рада до безтями! І от що могла їсти та пити кішка в порожніх квартирах 42 доби??? Диво!

Інгредієнти : 700 гр яблук( вже почищені і порізані шматочками) 250 гр води Можна без цукру,але я 3 ложечки добавила. 70 гр желатину ( в мене був листковий) і це не опечатка, так,70 гр це багато я думала,ні,все нормально. Ну і корисно. Желатин ,це 90 % білка. Я не знаю,як це назвати. Але я сьогодні відважилась ЦЕ зробити,і хочу з вами поділитися. Ну і зберегти для себе. І так,яблука залити водою,варити ,щоб були м'які,тоді блендером зробіть пюре.( З цукром самі розберетеся,скільки по смаку). А желатин в інтернеті пропонували прямо в пюре ,але в мене був тільки листовий,тому я його замочила і на вогню розтопила. Поставила взбивати пюре з желатином. Було написано 20 хв,я так і зробила. Спочатку нічого не відбувалося,а через 20 хв получилось дуже пишна маса,як піна. Тоді я в 2 дві форми ,застелені пергаментом вилити це ,і в холодильник. Воно застигло. Я думала буде резинове,- НІ, дуже ніжне. Так що рекомендую !!!

А в мене цього року виріс головач. Не стала зрізати, бо був несильно великий. Десь з голівку малюка. Дочекалася стиглості та розчавила. Може ж розмножиться? Внесу на теє місце сухого конячого гною.

Ингредиенты: Кефир 1 ст (250 мл) Вода 1/6 ст (40мл) Яйцо 1 шт Мука 1 1/3 ст (300 - 350 мл) Сахар 3 ст.л. Соль 1/2 ч.л. без горки Сода 1/2 ч.л. без горки Масло растительное для жарки примерно 3 мм от дна сковородки Масло сливочное для смазывания оладий Способ приготовления Растереть яйцо с сахаром и солью. Подогреть кефир с водой до тёплого состояния. Добавить в смесь с яйцом и взбить до появления пены. Размешивая венчиком добавить муку. Перемешивать нужно тщательно, до однородности теста. Должно получится тесто которое не течёт, а густой лентой падает с ложки. Теперь добавляется сода. Ещё раз тщательно перемешать тесто венчиком и жарить оладьи на огне ниже среднего. Я масло не наливаю щедро, а смазываю сковородку (булькаю масло из бутылки на сковородку и размазываю силиконовой кистью). Если масла налить больше, то оладьи вырастают ещё пышнее, как пончики. После приготовления оладьи можно смазать сливочным маслом, но те, что на фото не смазаны. Хочу добавить что после добавления соды тесто перемешиваю и больше не трогаю (только беру ложкой сколько надо). Сода очень надувает готовое тесто, и оно становится воздушным и пышным. Думаю что не стоит лишний раз перемешивать его, чтобы оставались пузырьки воздуха, которые дают пышность готовым изделиям. Примечание Как-то увидела рецепт тут - Хотя до того не признавала тесто для оладий с яйцом, теперь готовлю только по этому рецепту около полугода. В моей семье эти оладьи признаны самыми вкусными! Когда жарятся, то масло не впитывается. Оладьи получаются очень пористые, мягкие. Когда остынут, то не опадают и совершенно не твердеют. Привкуса соды нет абсолютно из-за её малого количества. Вариант без яиц: Оладьи пышные без яиц

Анечка, приготовила сегодня такие оладушки. Получились высокие и пористые. Использовала вот такую штуку. Пробовала первый раз, т.к. у нее большой диаметр и на стандартную сковороду не подходит. Жарила в Мастер шефе Либерти - это на подобии электросковороды.

Наталочко, згадала я свою Аську. Вибачте, що не по темі. Аська - це собака , яка залишилась коли мами не стало. Ій було десь років 6+-. Спочатку вона жила у племінниці( будинки поряд) . А потім іі привезли до мене. У неі в іі віці геть не було зубів( Жила в будинку, натеплому лежачку, з котами. Та і по розміру була меньше , чим кішка. Коротко, жила як панна. Ми іі жаліли, дуже. Так от, мабуть щось трапилось з ііголовою. Стала вискакувати з двору і бігти куди очі бачать. Спочатку просто шукали( фб, як завжди допомогав) знаходили. Привозили. Потім уже надягли ошийник з адресою і телефоном. Теж допомагало. Щоб було зрозуміліше , повертали 8 чи 9 разів , не меньше. І знаходили дуже далеко від дому. А потім видно уже і адресник не допоміг… а може хто і зняв. Більше не знайшлася…

Світлана, це справді прекрасна історія на фоні всього нашого жаху. Надіюся, кішку таки впіймали і вона вже відігрівається на подушках. Я своїй кицькі ще на початку повномасштабки замовила брилок з її іменем і моїм номером телефону. Бо хвилювалася, що все може статися, вона могла б вирватися з переноски коли ми йшли у сховище, чи, не дай Боже, приліт у будинок - хтось же ж таки міг би її тоді підібрати - щоб можна було легко знайти господарів. Отак моя абсолютно домашня кицька на старості літ вже четвертий рік цокає красивим золотистим брелочком об свою миску коли їсть чи п'є.