Leaderboard

та фотограф я дууууууже скверний))) , як і украшатель. Але скажу= добрезний.

Всем привет! Как много всего у вас есть для нарезки. Здорово. У меня в ходу по надобности Бернер Прима со всеми тёрками, плюс отдельно все тёрки кроме вафельки(сразу поняла,что не нужна), есть насадка с терками к мясорубке Мулинекс. Пользовалась несколько раз для заготовки консервации, но Бернером больше нравится. Найсер дайсер лежит нераспакованный. Чистилка Бернер - это моя любовь, даже лезвия стёрлись немного, но острая по прежнему, в ходу постоянно. А ещё я случайно купила нож Викторинокс, просто попробовать, до купы с кислородным порошком. Видела, что в инсте блогеры только им пользуются. Подумала, что смешной какой-то, по форме как столовый. И обещанием, ,,что др ножи вы отложите в сторону" не особо верила. А оказывается зря.😀 Такой нож крутой, удобный, творит чудеса. Так и есть, теперь вот полгода из рук не выпускаю. Все режет как надо: овощи так тонко и мелко как захочется, мясо, рыбу филировать и нарезать, помидор спелый можно было нарезать хоть 2мм толщиной легко и быстро, мягкий хлеб. В общем все-все и не тупится.

Не має у нас з ними нічого спільного і бути не може. Недавно в інтернеті попалася мені інформація, що на русні дружини та матері начебто почали збирати бунти. Я вже трохи зраділа, що їм щось стало доходити, але потім зайшла в саму новину і прочла коментарі і саму новину тут моя радість і зникла. Борються вони не за припинення війни, а щоб їхнім ванькам ротацію зробили. Тобто хай трохи перепочинуть ванюшки і потім знов підуть вбивати, тільки дайте їм час відпочити.

Немного о творчестве. На днях заглянула на всем нам известный руснявый форум. То что я там увидела меня сначало повергло в шок. Но потом успокоилась и подумала - а чему я удивляюсь? Ведь это их теперешняя реальность, в которой они живут сейчас. И даже не удивили все лайки на такое творчество, которое принесла кацапка аnchik. Лайков было всего с десяток. Вроде не много, но среди всех этих орчих первыми лайкнули эту мерзость наши продажные, бывшие соотечественники, туська и светяшка. Но и тут удивления не было, ожидаемо вполне. Вот только так и хочется задать вопрос смотрящему того форума. Он вроде сюда частенько захаживал раньше, вдруг и сейчас забредет и увидит. Как так, форум который себя позиционирует сейчас как форум вне политики и подвергается бану каждый кацап написавший хоть слово про политику. А тут не заметил? Пропустил? А, шеф? Как так? Видушка о войнушке уже с недельку висит и не убирается? Раньше помню бывало за самую безобидную песню о журавлях в бан улетала. А ну понятно, это ведь патриАтииична песенка дух должна поднимать у ваших бравых вояк скорее сложиться в чёрненький пакетик. Но то таке(((ладно, собственно я не о том. И не моё это дело совсем. Я просто хочу сравнить и показать какие же мы разные стали сейчас. Между нами рывчак длинною в вечность. И не наша в этом вина что он появился. Никогда не будет прощения за содеянное вами на НАШЕЙ ЗЕМЛЕ)))) video-e9a116484ce82571396968a133a3ec6c-V.mp4 И еще вдобавок.... тут уж не знаешь смеяться или плакать. Вспомним прошлое ... Когда вовка винокур и лёва лещенко впервые исполнили эту песню в 1997, мало кто мог предположить... video-d7ededb690cbc75cba7bfdd7380cd754-V.mp4

Лена, цікавий ніж, подивлюся ціну. В мене є чистилка Вікторінокс, я її обожнюю! І Вова тільки єю картоплю чистить, всі інщі закинув. Вона дійсно суперова! Купляла дуже давно за поради Доплети-Лариси з ворожого форуму. В мене металева, ще є з пластику, вони дешевше. Я покупала десь за 90 грн, зараз вони по 300-350 грн. Ще є на них змінні леза, але я ніяк не вкараулю в наших магазинах Фонарёвка. В мене тих чистилок було мабуть штук 20 чи 30, купляла що бачила! Була давно така чистилка Бернер, аж дві. Але дорогі, зарази. Потім якось купила таку чистилку фірми ТОRО, дешеву і - тадам! - вона була по гостроті така ж сама, як Бернер и довго служила! Ну дуже вдала! Зараз немає в нас тих ТОRО.

Взято из интернета. Копирую весь текст как оно есть. "Сразу говорю - вопросы риторические. Они не столько нуждаются в ответах, сколько в том, чтобы их поставили и подумали, а почему их вообще приходится ставить? Как знают мои постоянные читатели, я в свое время успел немало поездить по России. Начиная с конца 70-х годов прошлого века и до 2014 года - в последний раз я был в России в день аннексии Крыма. Думаю, что больше побывать не доведется, и не скажу, чтобы я по этому поводу испытывал сильную тоску и огорчение. Однако, как человек побывавший в разных местах Российской Федерации - от столиц до невообразимых ебеней - хочу высказать мысль, вернее, вопрос, на который не имею логического ответа. Нелогический у меня есть и, боюсь, что он правильный. Россия велика. Она ОЧЕНЬ велика, трудно даже представить насколько. Семь часов полета на реактивном лайнере - и не одного огонька внизу. Ни одного. Тысячи километров хороших дорог. Десятки тысяч плохих дорог. Сотни тысяч километров дорог, которых нет. Вообще нет. И никогда не было. Зимой это зимние, а летом... А куда ездить летом? И осенью. И весной. Мне, жителю огромной (по Европейским меркам) страны было сложно привыкнуть к тому, что мои 1500 км в Востока на Запад - это ни о чем. Это чуть больше или чуть меньше, чем между областными центрами в стране вечнозеленых помидоров. И насколько Россия велика, настолько же и неухожена, заброшена и грязна. Я не сказал" некрасива, я сказал именно то, что сказал. Я там был. Я знаю. Я видел эту грязь, неухоженность, беспросветность, пьянство, отсутствие элементарных удобств и даже примитивной инфраструктуры. Я видел, как чудовищно неустроена жизнь простых граждан. Поверьте, что трудно даже представить себе пропасть между синекурой в особняке на Николиной горе и бесконечным [****]ецом на хуторе в Астраханской области. Я даже не беру в сравнение тот [****]ец-[****]ец, в котором живут люди на Севере, в Сибирских деревушках или в поселениях на Дальнем Востоке. Это даже не пропасть, от Земли до Альфа Центавра проще дотянуться, чем с Рублевки до деревни Большие Пердуны, затерявшейся на болотах Туруханского края. Если вы думаете, что в российском Нечерноземье рай и благорастворение, то вы наивны до идиотизма. В России есть места, где определенная прослойка людей живет близко к западному стандарту, а иногда и выше этого стандарта. Но, в основном и целом, абсолютное большинство граждан одной из самых ресурсных стран мира живет в условиях, которые могут испугать жителя депрессивного закарпатского села. Я все понимаю про рискованное земледелие, климат, почвы, болота, тайгу и отсутствие простой логистики. Но при вложении в собственные бесконечные территории собственных бесконечных миллиардов долларов из этой страны можно было бы сделать витрину. Ну, ок... пусть не витрину! Но превратить депрессивные, засранные, неухоженные территории в пригодные для жизни пространства. Огромные пространства! Пространства на которых в относительной комфортности, сытости, благополучии могли бы проживать миллионы российских граждан. Не спиваться от безнадеги, не гнить по тюрьмам, не превращаться в бездумную протоплазму от бессмысленности и безвыходности жизни на обочине цивилизации, а жить - учиться, работать, строить, рожать здоровых детей. Миллиарды нефтедолларов превратили Дубай из места, где от тоски дохли верблюды, в финансовую столицу и город мечты. Миллиарды нефтедолларов никак не сказались на жизни сел в Тюменской области или возле Уренгоя. Алмазы не превратили в рай Якутию. Золото не построило Дубай на Дальнем Востоке. В стране, где самый главный источник дохода - [****]инг государственных денег, не нашли возможности сделать приемлемой жизнь граждан. Зато нашли возможность испоганить жизнь соседней стране. Внимание, вопрос! Зачем вам Запорожье, Херсон, Крым, Донецк, Луганск, россияне? Зачем вам чужие территории? Чужие города? Чтобы сделать из них то, что вы не смогли сделать с собственными городами? Сделать их лучше? Или превратить Запорожье в Челябинск? Зачем вы пришли в Украину? Вам нечего было делать в своей бесконечной, как ваша агрессивность и жадность, стране? Вам нечего менять у себя? Нечего строить? Нечего осваивать? Ваши люди живут настолько хорошо, что вы решили поделиться благополучием, интеллектом, здоровьем и преобразовать украинские города и села по вашему примеру? Зачем вы здесь? Что у вас настолько хорошо, что вы решили сунуть свое прогрессивное рыло еще и в наш огород? Вы можете мне не верить, но на те деньги, что ваши гениальные правители сжигают в войне за то, чтобы испортить еще и чужую жизнь, вы могли бы построить не один Дубай. И не два. И не три. Но вам не нужен Дубай вместо Хабаровска и Дюссельдорф на месте Омска. Вам нужно, чтобы на месте Токмака была пустыня, чтобы вместо купеческого сытого Бахмута лежали развалины Артемовска. Так? Вы же пришли за этим? Не улучшить свое, а насрать в чужое? Сделать так, чтобы не только у вас было страшно и бессмысленно жить? Можете не отвечать... Не стоит. В принципе, все совершенно понятно и без ответов. Вы тратите сотни тысяч жизней и миллиарды долларов не надо строительство лучшей жизни в своей стране, а на разрушение нормальной жизни в других странах. Как делали всегда. Подгребая лучшее, до чего могли дотянуться, и превращая это лучшее в привычное унылое говно: разграбленное, сломанное, гниющее и никому не нужное. Особенно вам самим. Надеюсь, что в этот раз у вас ничего не выйдет, зубки вам выбьют, коготки обрежут, клоаку прикроют... Но вопросы остаются. Ян Валетов. Днепр, ноябрь 2023...." Длинный текст, но интересный. А если очень коротко, то так:

Ингредиенты: Мука - 250г Сода - 1,5 ч.л. Соль - 1 ч.л. Сахар - 300г Какао - 55г Яйца - 2 шт. Сл.масло - 60г Оливковое масло - 60г Молоко - 280 мл Уксус не выше 6% - 1 ст.л. Ванильный экстракт - 2 ч.л. Способ приготовления В большой миске смешать муку, соду, соль, сахар, какао. Хорошо перемешать. Добавить 2 яйца, мягкое сл.масло, оливковое масло (часто делаю с подсолнечным рафинированным) , ванильный экстракт (если нет - не добавлять и не чем не заменять), молоко, уксус. 3-4 минуты перемешивать миксером до однородности. Выпекать в форме 16 - 20 см при 175 градусах до готовности. Тесто поднимается примерно в двое. В форме 20 см, высота бисквита 6-7 см. Вес - 960 грамм. Примечание Бисквит от Эндишефа выпекается действительно на 1,2,3 - доступные продукты, минимум времени и испачканной посуды). Бисквит с насыщенным шоколадным вкусом, плотный по структуре. С ним почти все мои торты-мячи. Делала с сметанным-заварным, сливочно-заварным, с пломбиром, крем-брюле. В кремах были вишни, орехи. Хороший вариант для "срочных" тортов.

Ингредиенты: Качині ніжки - 2 шт. Яблуко - 3 шт. Банан - 2 шт. Сіль, перець чорний, уцхо сунелі, чебрець Качині ніжки обсушити паперовим рушником, обжарити їх на добре розігрітій сковорідці з краплею олії, відкласти у форму, в якій будуть запікатися. Зверху посолити, посипати звіжезмеленим чорним перцем з уцхо сунелі, покласти пару гілочок чебрецю. Яблука розрізати на четвертинки, вирізати серцевинку і обжарити на тій же сковорідці, де перед цим обсмажувалися ніжки. Сковорода має бути гарно розігріта, аби яблука не розлізлися, а утворили карамелізовану скоринку. Викласти у форму до ніжок. Банани почистити, розрізати навкоси на великі шматки. У мене були крупні банани, я порізала на чотири частини. Теж обсмажити на гарячій сковорідці. Додати у форму до качки з яблуками. Туди ж злити із сковорідки соус, який утворився після обжарювання всіх продуктів, його буде трішки, але ж не втрачати таку ароматну смакоту. Зверху ще трішки підсолити фрукти. Запікати у розігрітій до 210 градусів духовці в закритій формі 30-35 хвилин. У мене велика скляна форма з кришкою, якраз для двох ніжок і ще є місце аби вони не щільно лежали, і між ними можна було викласти фрукти. Рецепт придумала тільки що на вечерю, і так нам сподобалося, що я поспішила принести його вам. Вийшов дуже гармонійний смак, я навіть не сподівалася, що аж настільки) Обов'язкова опція при подачі - Соус до м'яса з червоної порічки і червоне сухе вино Ну дуже рекомендую.

Мій Вова обожнює того Швейка, багато цитує з книги. Треба мені перечитати, бо вже забулося.

Да, Неля, песня последняя это что-то... а прошло ведь всего ничего, каких-то 25 лет и делить начали, и пушки наставили.

Скоріш за все, що так. Об'єм менший, менший шлях солі до центру шматка і вологи назад

Виходить що за 32 дні в моєму холодильнику м'ясо втратило 25,5%. В першому моєму повідомленні я не вірно порахувала відсоток. Треба значить ще досушувати. Але мені смачно було. І в мене ще один кусок лежить, який зараз важить 0,717кг, а клала його 1.025кг. Ось в меншому куску втрата ваги складає 30% на сьогоднішній день. Мабуть чим менший кусок, тим він бистріше в'ялиться .

На дирокол схожа))

От треба поглянути в інтернеті, чи можна до блендера Бош насадки інші докупляти.. Які ж гарнюні!! Молоти ними, мабуть, одне задоволення!

Це значить, що треба поточити ніж і решітку! Я наточила і меле, як звір! Неси ніж разом з решіткою до майстерні, де взуття ремонтують, там зазвичай майстер і таке робить. І буде тобі Щастя. І я помітила, якщо не спішити куски м*яса пихати в м*ясорубку, а хай вона сама меле, то набагато краще виходить. Ще я завжди мелю на крупній решітці два рази! Саме той фарш виходить, і легше крутить.

З виду твій китайський Гігант точна копія моєї німецької терки. Но придивившись уважно бачу що метал не такий як в моєму Гиганті. Я свій заказувала у Лілі Мавки, сп с Німеччині вона не раз збирала. Дуже подобається чистилка-треуголка для овочів. Велику тикву за 5-10 хв. очищаю. За кабачки, сині та картоплю даже казати нічого, на раз! Поки чоловік одну картоплю очищає, я 3-5 картоплин встигаю. А вот терки не усі мені подобаються. Зовсім не користуюсь теркою для слайсів. Но мабуть тому що є Бернер та Найсер. Там ця терка гораздо зручніше. І не користуюсь теркою для моркви. Морква на Бернер рамі та на терці Роко гораздо зручніша. Зовсім не подобаються ці дві терки, хоча вони і з німецького Гіганта. А вот така маленька терочка і та що для капусти дуже мені подобаються і теж постійно в ходу. Який гарнюсенький млинок! У мене була терка для сиру.Подібна,но не така, і дуже не зручна. Теж заказувала в СП з Німеччини, тільки ще у Макабуши Наталка. Моя була сам корпус з пластика, і тільки вставні терки з нержави. Сир кріпиться на корпусі, ручка вращалась і сир повинен був натиратись.Но чи сир я не той покупала, чи руці мої обидві ліві, но у мене сир тіки крошився, а не терся. Погралась пару раз і продала.

Якось мені не подобається як він пліви та сухожилля перемелює, доводиться гарно м'ясо обрізати перед помолом. А от в Філіпсі м'ясорубка - огонь. Перемелює все, навіть товкачиком допомагати не потрібно. О, це велика проблема. В мене "працює" кожен квадратний сантиметр кухні, а все одно місця не вистачає, вже на балкон плавно перейшла захоплювати з своїми каструлями, мисочками, баночками, девайсами. І все ж потрібне, таке гарне і корисне)

Алла, хамон я один раз лише куштувала, тей що продається в АТБ нарізаний в упаковці по 100г. І ось що можу з цього приводу сказати, ще м'ясо твердіше і цим воно мені більше подобається, бо хамон мені здався наче розмазня. Ніякого посторонього та неприємного запаху не має. Трошки більше посолене ніж хамон, який мені тоді здався прісним. Р.S. Куштувала я прошуто, а не хамон. Хамон я ще не пробувала ні разу . Алла, приготуй його. Дуже легко робиться, а результат пречудовий. Тим паче, що зараз погодні умови як раз для цього м'яса.

Нє, не робить. Я люблю деруни на дрібну тертку, а Бернер робе або слайси, або брусочки різних розмірів. Я на деруни люблю натирати Бошом, тим, що з великою металевою чашою. Взагалі Бош мені більше для тіста різного, збивання подобається. І м'ясорубка в Боші мені не подобається, слабка якась. А для нарізки, подріблення, шаткування маю Філіпс, він, мені здається, під це більше "заточений". Та деруни роблю в Боші, бо дуже зручно - натер все в чашу, додав всі інші продукти, розмішавю і відразу з чаші і жариш. Користуюся регулярно обома комбайнами, бо спеціально виділила для них місце на робочій поверхні, аби постійно були під рукою, а насадки тримаю над ними в шафці. За три секунди поставила потрібну насадку, за п'ять секунд зробила що хотіла, довше мити, та обидва комбайни добре продумані, добре розбираються на крупні деталі, легко миються. А ще раз пішло таке вихваляння - покажу ще одну свою слабкість (дуже люблю красивий і якісний посуд і різне столове начиння). Це млинки для солі та мускатного горіха бренда Зассенхаузер. Ще десь стоїть такий самий для чорного перцю. Неймовірні млинки, стальні вічні ножі і прикольний дизайн, дуже зручно і красиво)

Ось. Дуже зручний, закинув всередину шматок пармезану чи якого іншого твердого сиру - і крутиш собі ручку. Пальці цілі, сир натирається швидко і дрібно, одні плюси)

Так, дівчата, приймайте моє м'яско . Вагу втратило трохи більше ніж 30%. Із куска в 1,275кг висохло до 0,95кг. Я його поклала на верхню полицю холодильника і забула про нього . Дуже смачно, по солі також все прям смакота. Однозначно буду і далі таке м'ясо робити, бо смачно і дешевше виходить ніж купляти. Трохи я тут затовсто нарізали шматочки, треба нагострити довгий ніж, а ніхто чекати вже не захотів.

Ніби нашої галушки брат)) Дякую за рецепт, обов"язково зроблю теж!

Рецепт легендарного десерта который должен приготовить каждый) Состав: Маскарпоне 250 Сир кремета 300 Крахмал кукуруза 20 Яйца 5 шт Сливка 30% 200 г Запекать 30 мин температура 220 градусов

Ингредиенты: Вода холодна 1 л Сіль 50 г Оцет 100 г Цукор 120 г Метод Кріп, перець болгарський, перець червоний гострий (за бажанням) , цибуля кільцями, часник. Помідори облити окропом і одразу занурити в крижану воду, так буде легше знімати шкірку. Скласти в зручну ємкість шарами, чергуючи помідори з кропом. перцями, цибулею, часником. Холодну воду, сіль, оцет, цукор розмішати і залити цим маринадом помідори. Поставити в холодильник на 1 добу. Вони дуже смачні! Робила з чері і грунтовими, то чері смачніше. У брата робила зі "сливками" (вони всередині наче червоніші ніж грунтові), то мої сказали, що дуже смачно. Україна Київ Війна росії з Україною День 567