Leaderboard

Так, дорогенькі, я теж згодна, що хотілося б більше розуміння. Але ми живемо в абсолютно різних світах, не країнах, а навіть в інших вимірах. І можливо тому нам важко розуміти їх, а їм нас. Світ став таким страшним! Погодьтесь, мої нинішні умови життя, мої турботи, ота ялинка, яку я прикрасила, можуть здатися пустими, недоречними для людей, які живуть біля лінії фронту. Але питати, як ви будете святкувати, що приготуєте у таких людей я теж, звичайно не стану. оце дійсно страшне...

У меня Полярис на 5 л. У меня к ней много претензий.)) Пока отдыхает. Пользуюсь скороворкой Декс-40, вот она по фейсу (оболочке) точно как Филипс. Такая надежная, работает четко. В Полярисе мне не нравится исполнение, пластик так себе, крышка греется сильно, в Дексе изоляция лучше. И основной минус отсчет времени сразу, а не после закрытия клапана. Если бы знала заранее, то не купила бы. Клапан крутится вокруг оси, как будто просто воткнули. Нашла выход, на программе ПАР время считает правильно, уровень давления и время выбираю и запускаю Нравится программа мультиповар, можно установить 3 этапа готовки сразу. На этом все плюсы.

Покажу, де я живу. Це не моя фотка. Ото обведене червоним - кінотеатр Січ, який вже багато років не працює і його будуть зносити от прям зараз. Праворуч від нього жовта 16-поверхівка, ще праворуч за кадром стоїть точно така - мій дом, і далі праворуч ще два дома, всього 4 однакові - упираються в наш базар! За першим жовтим домом видно трубу нашої котельної, яка отаплює весь район. Вона від мого дому за 50 метрів. Ото де червоний кружок перерізує зверху білий кірпічний будинок на 4 поверхи, то наша поліклініка, де всі сімейні і частина лабораторій. Раніше була дитячою. А друга поліклініка (раніше для дорослих) за котельною, її не видно. Рядом з нею мчс, де волає сирена, далі Варус, трохи далі Епіцентр, Метро, Нова лінія... Це все за кадром, але поруч.

Обидва складника муколітичні, то ж видно вже спустилось до бронхів. Не забувай багато пити теплого. Одужуй!

Дівчата дякую. Піду подивлюся,що тут в магазинах Є, щоб хоча б кастрюлю помацати, а тоді вже і буду від цього відштовхуватися. Бо пригадала, що гарна кастрюля це 80% успіху. Все інше приходить с досвідом. Мої кастрюлі від ДЕКС60 досі живі та неушкоджені

а я зайшла на польські сайти для пошуку і щось зовсім мене печалька "накрила". Вибір без вибору. В Україні все ж таки краще

Я теж давно вже так роблю. З дому не виїджаю за любими ліками, поки не зайду на сайт tabletki.com і не зроблю закази на всі потрібні ліки. Ніколи не роблю заказ в одній аптеці, бо нема зараз найдійовіших аптек. В кожній аптеці одні ліки дешевше, а другі дорожче. Тому приходиться вибирати ліки в різних аптеках, но стараюся щоб вони були в одному районі. У мене така точно МВ-СВ Philips HD2133/40. Я дуже задоволена. За 3 роки чаша як нова. Програми не всі в ходу, пользуюсь основними. Но у мене ще Панасоник мультіварка і Декс60 в строю. Про Philips HD2133 я откривала в 2020 р. тему на хп, но і там не дуже богато інформації, бо на той час ця СВ була зовсім нова, да ще і тільки в Україні продавались.

Наташа, отличный эксперимент! Держитесь, мы с вами.

Оксана, дякую. Все вийшло

От прям дивно мені. Може, і я б була з такими претензіями, якби могла порівняти з іншою скороваркою. Але це в мене перша, не звертаю уваги ні на той клапан, кришку гарячу не трогаю (навіть не замічала, що вона гаряча! тепер потрогаю). Пластик може і не дуже, але в мене до неї була мультя Витек і такої ж якості, працювала як часікі. За відлік часу зразу, то не переймаюся, знаю, що тиск набирає за 12 хвилин і вже мінусуюі від основного часу. Але якщо та гречка в мене буде варитися чи 10 чи 15 хвилин мені все одно, результат однаковий на виході. Чи я така невибаглива? Лена, чесно, без підколок, яка різниця?

Я маю не Філіпс, в мене з 15-17 (забула) року мв-ск POLARIS РРС 1203 АD на 3 літра. ДУЖЕ подобається! Улюблена мультя! Режими можна міняти по часу, можно взагалі відключати тиск в режимах, є мультиповар. Чаша покриття середньої хреновості, вже маю там невеликі відлущення покриття, але пользуюсь акуратно, на приготування це ніяк не впливає. Такий Поларіс є і на 5 літрів, у когось тут є.

У мене HD2178, це мабуть старіша модель. В цілому я нею задоволена, чаша нормальна, програми базові. Єдине, що мені не подобається - це те, що час роботи програми збільшити можна, а зменшити ні, тільки виключати. А так приловчитися можна, нормальна скороварка-мультиварка. А про особливості HD2133/40, на жаль, не можу нічого сказати.

Валюша, у Нели Филипс. Мне кажется, что надежные, щупала.

Фотоотчетик,яйцам 5 ,5 месяцев Пекла бисквит на 5 яиц,еще кексы пекла сегодня Покупала яйца по 15 гривень за десяток,на рынке сейчас у нас 90 гривень. Вобщея я сэкономила.

Неля, єдине, що я хочу побашати отим паскудним тусям, свєтяшкам, отій торбі (забула, як її, і доця там теж торба), женям, альбінам, монам - щоб їм від їх любих кацапів так прилетіло, щоб і кісточок не зібрали. Щоб нажерлись по саму глотку руцького міру, щоб зі всіх щілин він у них виліз. А шеф, то фашист знаний. Та потвора проявила себе ще у 2014, тож нічого дивного. рашенстка педерація і її виродки в усій красі.

Люди, які виїхали, живуть в іншому світі і їм важко розуміти нас, бо вони посеред миру! Я іноді теж дивуюсь, а іноді думаю, що може і вірно роблять, що вмикають самозахист, відключають війну. Вони зберігають себе... Хочеться вірити, що для повернення на Батькіщину щоб нормальними людьми ( а не каліками в душі) ростити дітей. Але, тут же думаю про тих, кого колись давно вивезли батьків, чи може вже там народились, діаспора, як вони переймаються, допомагають... Але і вони ж не плачуть цілими днями... Все важко сприймається нами, бо нам болить! І знов таки, ми теж живемо, готуємо, купуємо, святкуємо. Так, по своєму, з болем в душі, але іноді, чоловік приїжджає, відключаюсь від інету, на пару годин, і здається, наче усе добре. Все складно. Усі різні. В минулому році ялинку не ставили, чоловіка не було, я з сином, якось навіть і не думалось. А в цьому син захотів, тому ялинку повісили. А гірлянда на стіні висить ще з минулорічного блекаута, бо від павербанка)

Дякую, обов*язково спробую твій метод. Я стрептоцид теж вживаю, але твоя схема цікава. Мені вже полегше, сподіваюсь, що нижче болячка не піде. Вокара діє!

Подивилась склад, вбивчий)))) В мене теж є така проблема, горло і далі бронхи, запалення... А ти стрептоцид пробувала? На початку, коли тільки горло, я відкусую від пігулки маленький шматочок, навіть не 1/4, а ще меньше, тримаю в роті, щоб розчинилось и потім потихеньку ковтаю. Так роблю на день десь 5-6 разів, як тільки чую, що горло болить. Вночі дуже допомагає! Мені жодна смокталка і бризкалка так не допомагає.

Ингредиенты: 4 яйця. Цукор 60 г Какао 45 г Молоко 330 г 150 г борошна. Олія 50 г Вершковий сир 300 г Вершки 100 г Цукрова пудра 80 г Ванільний цукор сіль Печево Орео Інгредієнти для шоколадної глазурі: Шоколад чорний 90 г Вершки 120 г Арахіс 50 г

4 місяця яйцам,полет нормальний

Дівчата,я там де мелітополь,тут своя історія

От і я саме про те, що треба думати, кому і що кажеш. Повністю солідарна з Наталею.

Оксанка, я абсолютно не засуджую тих, хто виїхав. А якщо це ті, хто вивіз діток, то навпаки я двома руками "за". Тут тригернули самі бажання, і те, що людина таке відправляє туди, де війна(( В мене є різні знайомі в найближчому оточенні - ті, що виїхали і не повернулись, ті, що не змогли знайти себе закордоном і приїхали назад. В усіх по різному складається. Просто, іноді треба думати що і кому ляпаєш, тим більше під час війни. В мене кума - дуже хороша людина - ляпнула мені в перший місяць повномаштабки, що не готова стати вдовою, тому її чоловік не приїде з-за кордону, поки не закінчиться війна. Я навіть не знайшлася, що відповісти. А інші жінки готові? А моя невістка готова? А самі хлопці готові померти? Ну от як таке можна було зморозити?! Знаючи, що мій малий з п'ятої ранку 24 лютого на війні. І ось вона вже 2 роки сама, і ще не відомо скільки буде сама. Їй важко, я, наче, і жалію її, але оті слова зринають в пам'яті, я не можу їх відкинути і забути... Два тижні назад витягли мене дівчата в баню, на посиденьки. Вперше за рік. Одна - переселенка з Генічеська, в другої воює син, в третьої чоловік. Пішла, бо розумію, що треба якось триматись. А мені іноді пишуть хлопці, яким робила шеврони. Видно, дружин жаліють, а в мені бачать якогось психотерапевта, чи хто зна...І от, сидимо в бані, приходить повідомлення "Привіт, як ти?" Я вже й набрала, що "Не повіриш, в бані", і тут мене щось торкнуло, думаю, ні, вони там в окопах, а я про баню...Витерла, написала, що норм все, вони як. І чоловіка прорвало. Він зі мною одного віку, з першого дня воює, знаю, що хотіли його списати, а він відмовився, завжди саме він мене підтримував, до речі, а тут...Я не знаю, в мене самої ледве не сталась істерика. І найгірше, що не знаю, чим їм допомогти, навіть слів не можу знайти, щоб якось підтримати(( Добре, що хоч про баню не написала, бо, бось, для нього це могло бути останньою краплею...

Не варто тратися на таке і на таких людей. Права Іра irysska - для неї війна скінчилася, а може й не починалася. А нам своє робить - ми тил, а тил повинен бути міцним і надійним. Ми повинні триматися, а для цього варто якось відволікатися і дозволяти собі якісь дрібні радості, ту ж ялинку, на приклад. По собі знаю, як важко переключитися. Чогось мені тільки що згадалася історія з моєї молодості: вляпалася я якось в затяжну депресію. Це тепер я вже грамотна і розумію, що то був якийсь гормональний збій і потрібно було перевіряти щитоподібну залозу та взагалі зайнятися здоров'ям. А я просто сиділа, чахла, за місяць на очах схудла до 45 кг, і не можу зрозуміти, що мені не так. І в сім'ї все слава Богу, і на роботі все добре, а не радує нічого, думки якісь дурнуваті в голову лізуть. Чоловік носиться, як з тухлим яйцем, а я все насилу жеврію. І тут ще на додачу потрапила на швидкій в лікарню, сказали підозра на апендицит, потрібна операція. І ось я лежу в передопераційній, накрита якимось старим простирадлом з застіраними п'ятнами крові, трушуся від холоду і страху. І тут підходить до мене лікар і каже що він має пройти зі мною якесь анкетування і я маю відповісти йому на якісь питання. І от серед купи дурнуватих питань звучить питання: "чи засмутиться хтось в разі вашої смерті". Сказати, що я офігіла, це нічого не сказати) І відразу перед очима вся моя сім'я, мої друзі, мій кіт. Думаю, нє, ну його на фіг, я маю видряпатися, я маю жити! Якось так) Я те анкетування тепер часто згадую. Ми маємо видряпатися.

Так,тількі в погребі,можно балкон .у нас яйця зараз в тричі дорожчі,чим я купувала влітку