Leaderboard

Всім трям. Дивіться, який стратегічний запас я знайшла в кладовці Це ще той Чумак, до повномаштабного (кацапи, щоб ви подохли всі, наволочі) Ні смак, ні запах не змінилися, все ок. Зварила борщ.

Не буде в них скільки поколінь, максимум 3.

Грудка курицы на кости 800 г (примерно) Сметана или майонез 2 ст.л. Хмели-сунели 1 ч.л. Паприка 1 ч.л. Чеснок сухой 1 ч.л. Соль 0,75-1 ч.л. Все специи смешать в плошке. Сухой чеснок можете заменить на свежий по вкусу. Соль по вкусу (мне 1 ч.л. была в самый раз). Куриную грудку обмыть, обсушить. Острым ножом сделать надрезы глубиной ок. 1,5-2 см. Надрезы сделать симметрично с двух сторон. Смесью специй натереть всю грудку, часть намазать в разрезы. Грудку закрыть пленкой и поместить на холод на ночь, можно и на сутки. Иногда я и через полчаса запекала, все получилось! Запекать мясо в духовке при 200 градусах 15 мин, затем 30-35 минут при 180 град. Если надо, подрумянить под грилем. Мясо получается очень сочное, вкусное, сама не ожидала. И красиво! Подготовка 10 минут и потом засунуть в духовку в нужное время - что еще нужно для женщины в праздничной суматохе? А если сделать 2 грудки, то можно накормить большую компанию без мороки. Простите, что фотала не слишком презентабельно, украсить сейчас совершенно нечем. Наверное, буду делать на НГ и украшу празднично, тогда поменяю финальное фото (писался пост перед НГ 2019, другое красивое фото так и не сделала). Очень, ОЧЕНЬ рекомендую!!! Муж ел сегодня из холодильника, так сказал, что ему даже больше понравилось. А он мясо типа буженины и пр. не любит, ему кАклетки подавай))) А этим проникся очень! Я делала эту грудку уже стораз с 19 года, супер! Пы.сы. Берите грудку именно на кости и с кожей, думаю, что снизу кость и сверху кожа не дают сокам вытекать и мясо остается сочным. Если филе, то я за результат не ручаюсь, возможно, что тоже будет хорошо. Пы.пы.сы. Люди делали с филе без кости - разочарование! Филе получилось сухое, совсем другой вкус. Поэтому только грудка на кости со шкурой!

Спекла тертий пиріг . Дуже пасувало це варення до пирога.

А я б оце постраждала над кроликом в сметані з яким-небуть листовим салатом і білим сухим)

Щойно чистила інстаграм викидала всю зайву підписку і ось у однієї....побачила: "Я против войны, я за мирное небо, но я со своим президентом", блін мене підірвало конкретно! Тобто, якщо "твій президент" сволота, яка знищує все на своєму шляху, знищує невинні життя, жінок, дітей, то ти це виправдовуєш?............ Вже пройшов рік, як з'явилось одне з перших відео, як привезли в лікарню поранених і серед них дитина, яку відкачують але не врятували, у мене це відео перед очима і сльози на очах досі, а на сьогодні це вже не одна НЕВИННА дитина/жертва, а вона за свого президента(!), СУУУУКА! Вибачте мене, але мене просто порвало

Перше, що я залила на свою сторінку, з початку війни, це той рубець в пам'яті, який не розсмокчеться... https://www.instagram.com/tv/Cajm_M7Dn-I/?img_index=1

Наталочка, ти украінська жінка! Без « горящєй ізби» , але якщо треба то ти всім даси відпір! у мене простіше… я памʼятаю як я сиділа (працювала) , дивилась якогось перця того упиря…не могла зрозуміти того, що воно верзе… Памʼятаю , як наш Ланчик з криком мені написала : « Ты видела??!!!!!» Як писала синові, що нічого страшного, то працює ппо над Борисполем.. наступні 3 дні не памʼятаю… а 1 березня пішла в волонтерський центр. Вечором приходила додому « без задніх ніг» Тільки там, спілкуючись з людьми, більшість з яких були біженцями, відпускались оті « зашпори» … Пам’ятаю як 7 березня ми поіхали в Черкаси… траса не була трасою… це була ріка із машин… яка текла в одному напрямку… якнайдалі від війни… і ті надписи на авто « Діти»… памʼятаю на заправці автівку, щось бюджетне , по типу жигулів, в ній повна машина французських бульдогів, Переляканих, яких везли в невідомість… це був жах…

Мені подзвонила мала, сказала(прокричала), що їх бомблять. Це була п'ята ранку. Чесно, я не знала що робити. Вони в Києві, малий одразу погнав в госпіталь, мала в паніці, я водій поганий, майже без досвіду, як мені по неї їхати? Чоловік в Одесі на вигрузці, він на той час працював водієм на зерновозі. Дзвоню йому - поза зоною... Взяла себе в руки, погнала на заправку(шерепа, бо всім ще за тиждень наголосила, щоб мали запас води і їжі, і обов'язково палива, а сама...), черга вже була величезна. Відзвонився Саня, сказав, що вигрузився і буде дома через декілька годин. Коли приїхав ми погнали по малу. Вона тоді питала для чого вдвох їхали? А в мене сумніву не було - тільки вдвох, якщо гинути, то разом...По дорозі прямо нам на зустріч, по нашій полосі гнали БТРи, прямо на полі обабіч траси сів вертоліт, дозаправлявся...було відчуття якогось жахливого сну. З Києва виїжджали під обстріли, в небі - літаки і гвинтокрили, страшно...І траса - абсолютно пуста в наш бік, а назустріч - море машин (всі їхали на варшавську трасу, а ми в протележний бік). Додому приїхали в першій ночі... Зранку пішли з чоловіком в військомат. Не взяли, сказали, що людей вже вистачає, але треба робити коктейлі. Ок. І коктейлі робили, і броніки...Пів року біля тумбочки в мене і в Сані стояли рушниці, а патрони в тумбочці, в кожного свої, бо різний калібр...в мене рушниця, 46-го року випуску, репарації від Німеччини, ось так символічно...

Сьогодні 2 роки . Два роки ненависті до рашистів. чи памʼятає ви цей день, і хто вам перший подзвонив?

2 роки повномаштабної війни....рассеяни, будьте ви всі прокляті до 2024 коліна, навіть всі ті, хто народиться через 10 років (як триває війна педерасіі проти України). Слава Україні! Героям слава!

Скажи мені, люба - скінчився вже лютий? Лежу я під кригою, холодом скутий. Нема ні хреста, ні самої могили… Скажи мені, люба - шпаки прилетіли? Скажіть мені, люди, чи лютий розтанув? Лежу у багнюці, розчавлена танком. Ніхто не ховає, та й що там ховати… Згадай мене, сестро! Згадай мене, брате! Скажіть мені, друзі, скажіть мні, сусіди - чи там, нагорі, розпустилися квіти? Лежу під завалом, накрита стіною. Скажіть мені, друзі - вже пахне весною? Скажи мені, мамо, скажи мені, тато - Вже можна без шапки надворі гуляти? Бо шапку згубив я, коли мені в спину поцілив солдат із чужої країни. Скажи мені, Боже - Ти чуєш? Ти бачиш? Ти поряд сидиш і у розпачі плачеш. Давай мені руку, скажи: «паляниця»! Ми сонце запалим, і лютий скінчиться 2023 Євгенія Комарова