Leaderboard

І я таку маю. Класна штука, перетираю ягоди на джем, соуси. Легко, швидко і практично)

Я вчора запекла курячу грудку, бо пішла на 3 дні на роботу. Дівчата, це дуже смачно, соковито, ніжно. Просто тане в роті, спробуйте. Рецепт давала, пошукайте. До неї зварила рис басматі. Купила по акції в АТБ (отот шо власний імпорт), але він не такий гарний, як я колись брала на вагу в "Лавке специй".

А я купила отакий агрегат. Не знаю на що, не питайте, аде рада страшено. пока робила пюре для соусу з томатів.Побачила в інстаграмі у якоїсь господині і мені страшено знадобилось. Називається PASSIERGERÄT

Наташа, може тобі щось треба з девайсів та посуду, то не соромся і напиши. Всі разом придумаємо і допоможемо.

Всім доброго дня, Мабуть доля така була у коліщатка-таку подорож подолати,я і не скористалася їм,бо багато девайсів куплялося,так ручкі не дійшли до ньогохай тобі послужить! Я вже з вами, буду щось консервувати з вами,живу сама,їм мало,багато не наготуєш. Але на зиму маму вже сюди заберу.

Ох, Ната, і сміх, і гріх) Я відразу, коли прочитала про Казахстан, подумала про репресовиних і висланих наших людей. Маю багато знайомих і друзів, чиї баби з дідами чи батьки були заслані і переселені в Казахстан, вони народилися там, а потім при найпершій можливості поверталися додому, це цілі родинні трагедії і історії. Але головне, що вони вдома

Розкажу вам вчорашній прикол) почну з того, що « всі баби , як баби , а я з червоним свідоцтвом про народження) Чесно, свідоцтво у мене червоного кольору. Далі зрозумієте) Вчора іздила в сусіднє місце і попала на штраф. ( Там дуже хитро стояв знак і тому я порушила. І до речі, я там була така не одна), вони тільки встигали виписувати штрафи. Ну то таке. Так ось, при виписуванні штафу завжди питають місце народження. Кажу:Целіноградська область і далі. В майора( це чоловік сказав), прямо ступор) Питає : це роооосія? Кажу гордо: ви що! Казахстан! Але слово целіна і що це взагалі таке йому не відомо) Хоча я і намагалася пояснити коли це було) І до речі , це не вперше, коли я озвучую місце народження , мене прямо з якимось неприємним подивом приписують до расєі) А я одним махом відрубую всі іх підозри)😜Але слухати то, дуже смішно) І це ще вони не питали дату народження😅

Історія одного коліщатка Це був перший рік повномасштабного вторгнення. Наташа Natali06 зателефонувала мені з проханням пошукати коліщатко для формування чебуреків. Ще давно, у минулому житті, багато хто купив такі коліщатка під час спільної закупівлі. Тоді Наташа не встигла його замовити. Я перерила весь інтернет. На AliExpress та в Україні такого товару не було. Тоді я звернулася до минулого життя й знайшла, хто з українок придбав це коліщатко. Була надія, що вже награлися і готові продати. Першою такою людиною була наша Іра Iza. Вона одразу сказала: подарую. Іра на той момент поїхала з Києва . Але ключі були у нашої Лєни Коник. Лєна пішла до Іри, довго шукала, але… коліщатка вдома не знайшлося. Тоді я написала нашій natamylove. Вона жила в російській окупації. Але на той момент була надія, що її місто звільнять. Наташа сказала — щойно з’явиться можливість, подарую і надішлю. І ось тиждень тому мені написала Наташа- natamylove: куди висилати коліщатко? Тепер коліщатко живе у нової господині. Воно пройшло величезний шлях. Пережило дві окупації — 14 р. в Луганську. 22-25 р. — у тому місті Запорізької обл., де згодом жила Наташа natamylove. Перетнуло білоруський кордон. Побувало на Західній Україні, та приїхало до Кіровоградської області! Ось таке маленьке коліщатко-мандрівник із довгою історією. Натали -natamylove ! Дякую! А продовження напише нова господиня коліщатка ...

Вчора цілий день йшов дощ, то замість того щоб поїхати в сад, готувала на кухні. Зварила молодої картоплі з салатом із капусти, млинців з творогом накрутила, а ще печінковий торт зробила. Фотку тільки торта зробила

Собі на дн приготувала торт Тропіканка. Стотисяч разів готувала людям, а сама толком і не їла. Ну маленьких цих тропіканок я не вмію робити, тому знов вийшов величезний. Розрізала і більший торт на 1,9 кг подарувала своїй хазяйці з роботи, менший на 1,6 кг і всі обрізані края це нам з Вовою. В обід зробила в духовці шашлик, є в мене така шашличниця за 7р.50коп. Отаку красу мені подарувала хазяйка, дуже гарна бегонія! А це Вова раніше купив, квітне гарно. А сьогодні пішов обірвав всі зав*язі, каже це вже отквітло. Я його ледь не прибила... Ну і розріз тортика. Пригощайтесь!

А я тільки що жарила кабачки. Вже давно читала в фейсбуці та інстаграмі спосіб жарки, коли кабачки вивалюють в борошні, а потім опускають в стакан з водою, і далі жарять в олії. Сьогодні вирішила спробувати. Я в захваті! Борошно не горить, кабачки не набирають в себе олії, виходить хрумка скоринка і ніжний, аж солодкий, кабачок всередині. Жарила на великій стальній сковорідці 28 см за чотири підходи - взагалі немає горілого борошна, олія звичайно розбризкувалася, але навіть менше ніж при звачайному способі. Тепер тільки так жаритиму, з часничком, така смакота, не можна зупинитися їх поїдати)

Таня, замість молока лий сироватку, гарні будуть млинці. Я взагалі на воді роблю, подивись, мій рецепт тут повинен бути. Смачні, нормальні, я такі завжди роблю для фаршування.

Ингредиенты: Пісочне тісто: Жовтки - 6 шт. Цукор - 1,5 склянки Маргарин (розм'якшений) - 250 г Майонез - 1 ст. л. Сода - 1 ч. л. Лимонний сік для гасіння соди Ваніль Борошно - 3 склянки Білкова маса: Білки - 6 шт. Цукор - 2 склянки Крем: Масло - 200 г Варена згущене молоко - 1 банк. Для посипання: Волоські горіхи (рубані) - 3 ст. л. Метод Рецепт повний Тісто: 6 жовтків збити з 1.5 ст. цукру додати 250 г м'якого маргарину, 1 ст. майонезу, 1 ч. л. соди гашеної лимонним соком, ваніль, 3 скл. борошна. Замісити м'яке тісто. Розділити на 3 кулі та на півгодини в холодильник. Саме тоді готуємо білкову масу: (див. уточнення нижче) 6 білків збиваємо до міцної піни, поступово додаємо 2 скл. цукру. Беремо 1 частину нашого тіста, руками розподіляємо на лист, тісто дуже пластичне і корж виходить тоненький. У мене розмір торта 30х40, вистачило й почастувати та наїстися вдосталь! Наносимо 1/3 частину білкової маси, "насмикуємо" ложкою і печемо при температурі 160 град. приблизно півгодини (*насмикувати ложкою достатньо лише один корж, який буде верхнім. Порада - білковий крем наносите не доходячи до краю тіста 1 см, а то білок збільшується в розмірах і вилазить за край. Також чинимо з рештою тесту. Повинно вийти 3 коржі. Крем: 200 г олії збиваємо з банкою вареного згущеного молока. Можна додати в крем пару ложок сметани 20% для пом'якшення смаку. Половину крему мажемо на перший корж, посипаємо 2-3 ст. рубаних горіхів (я роблю тільки з підсмаженим арахісом, щоб як справжній Снікерс). Зверху кладемо другий корж і також мажемо рештою крему і посипаємо горіхами. Далі кладемо зверху третій корж. На нього наносимо хаотично шоколадну глазур і посипаємо горішками. (*Я тільки шоколадом прикрашаю) Тепер мої виправлення. Такий великий торт я пекла до офісу на ДР і кілька разів на замовлення. В основному роблю половину рецепту за спрощеною технологією. Якщо дозволяє розмір дека з духовки, то краще на ньому розмістити відразу три коржі з білками і випекти, так набагато швидше. Якщо виходить, тобто ви хочете коржі зробити трохи більше, тоді пекти по одному. Але з практики – білки найкраще збивати для кожного коржа окремо прямо перед випічкою (тобто все поділити на 3 частини та по черзі збивати). Це правило і для великого рецепту, тоді білки не осядуть, доки дійде черга до останнього коржа. Крем теж робитиме половину, його вистачає! Я торт з боків не прикрашаю ніяк, ось він так і виглядає аля "голі торти", є в ньому якась брутальність. Торт потрібно пекти за 1-3 дні до вживання, він має настоятися. Тримаю його у квартирі, у пакеті, нічого йому не робиться. Мої спроби робити торт не таким солодким припинялися чоловіком на корені. Пробувала цей торт з варіаціями крему та варіаціями з цукром. Ну ось на мій смак - найсмачніший він саме у рідному варіанті. Це ж Снікерс, а батончик солодкий і з арахісом. Робила на замовлення цей торт у 90% чоловікам, дуже вони його любили. Я сама люблю цей торт, він справді смачний і незвичайний. Пробуйте, не пошкодуєте! Тим більше, він не дуже трудомісткий і зручно, що можна зробити заздалегідь. На превеликий жаль, втрачені мої покрокові фото та фото з розрізом. Коли знову робитиму, то нафоткаю. Авторка Лека, якої вже немає давно. Україна Дніпро Війна росії з Україною День 1214

@natamylove Наталка, так тебе згадую.. все думаю.. як там Наташа.. жили собі люди,шукали радість і недоліки, повним життям,щасливі.. і тут приперлася орда. Як сьогодні читаю в коментарях про знущання з полонених- самі вині. а одна написала- все вам ми винуваті... Наталко, все що можемо- це сказати- сердцем з тобою..

Дівчатка,дякую,але я вже багато чого купила, Дуже гарний магазин Аврора-всього багато та недорого, Купила на олх і хлібопічку вживану,але норм стан, Мультіварку мені подарували, Я ж весь час в окупації складала гроші,я дуже заощаджувала,продавала свої речі,та складала гроші на нове життя,Ось за них і все необхідне купую. Так що я можу сказати,що все необхідне вже я маю Зараз вже все змінилося,щось перестало бути актуальним,щось новеньке,я від життя трохи відстала,буду вас читать та вчиться

Наталочка, іди швиденько обійматися! 🥰 Дуже рада тебе бачити! Величезне , аж до самого неба, ! тобі дякую 🙏🏻! В такі важкі часи , ти ще й про мене з тим коліщатком памʼятала! як ти влаштувалася? Чи все добре ? Свєта права, кажи , може щось потрібно?

Наталочко, в мене трошки друга історія.Батьки , бідні , як церковні миші, іздили на заробітки, піднімати целіну. Бідували там дуже. Батько розказував що і ховрахів іли і лугових собачок…Та ще і мене приперло там народитися. ( Мама була в декреті рівно 2,5 місяці, а далі я в яслі. Так я і в дитячий садок ходила, як на роботу. ) Мама - сирота, батько завжди в роботі, нас троє, Не було і гадки , що буває інакше.

Боже, дівчата, які ви класні! Які ми сильні, виявляється. Читаю і реву... Як я хочу аби ми всі могли жити там, де ми хочемо, жити так, як ми хочемо, і що б ніяка падлюка якцапська не сміла і зиркнути в наш бік. Я не можу уявити, що пережила Наталя в окупації і виїзджаючи звідти, пишу - і витираю, не можу зв'язати слів(

Наталя, цікавий спосіб. Завтра спробую. Вова любить кабачки іменно в борошні обжарені, а я не люблю, коли воно горить в олії. Зараз набадяжила паштет, ох і смачнющий! Ще 2 дні тому пожарила кусками свинячу печінку, купила по акції розморожену. Руки до неї ніяк не дійшли, стояла в холодильнику. Там же поруч в кастрюльці скучала в бульоні відварна свинина 2 шмата, яку я випадково розморозила замість фаршу і прийшлося її зварити. Вчора мене за це вже заїла совість (вона в мене є, оказується!) і я натушила трошки цибульки і моркви. Сьогодні прийшла з роботи і прокрутила все це боХатство на мілкій решітці м*ясорубки. Додала бульончику, ляпнула добряче майонезу свого, підсолила, десь півчайної ложки мускатного горіху (правда, дууууже старезного) і ще полила розтопленим вершковим маслом. Перемішала все це і як спробувала... ледь зупинилася! Ну така смакота!!! Ще відварила зараз два величеньких свинячих язика, я їх люблю. Не знаю, що з ними буду робити, придумайте мені. Саме легше просто з*їсти з майонезом, можна зробити заливний язик. А ще?