Natali06

Анічка, дівчатка зі святом!

• Як ми? - питаєш... Ти знаєш, тримаємось, світе. Між згірклих ночей і війною спотворених днів Ми можемо й досі світанкам рожевим радіти, Й топтати мрійливо стежки волошкових полів… Що в нас? - щоразу турбуєшся, стомлений світе... Бачиш, долаємо вперто кривавий цей шлях! Згарищем стала земля, а ми з вірою садимо квіти, Й тепло бережемо в замерзлих від горя серцях… «І звідки ця віра?!»- украй ти здивований, світе. Хрестами усіяні села, і змиті водою міста… На ціле життя стали старшими враз наші діти, Наповнився смутком їх погляд і стислись вуста… «Хіба так буває?»- тобі й усвідомити важко, Що ми не втопили надію в гарячих сльозах… Бо як до гніздечка свого повертається пташка, Так само щасливе життя повернеться до нас! • Автор : Людмила Лубинець •

Наталочка, приплюсувала трохи на карточку.

Наталочка, я аж слюною вдавилась! Яка краса! Заздрю по доброму…. Пішла милуватися твоім хлібчиком)

З наступаючим Новим Роком!

Свєтік, та нічогоще в мене не має… завтра піду щось купувати. Ти хоть приблизно скажи, що і на що треба купити. а взагалі настрою 0 ..

Прямо тільки що таж ситуація. чоловік прийшов від сусіда , там в гостях подруга, яка розповідає , що це Америка почала війну… Що в головах цих людей! Маб3ть замість мізків 💩 Ну я не дивуюсь рузьким, там 💩 загальний стан. А тут , просто треш! Хоча є нюанс: сказав, що таке з неі робить віра.

Світланочко, ну ти що! Будемо готувати) Дитинка приїжджає) , хіба можна залишити голодним) (там і так одні кісточки(() холодець, само собою, але буду ставити завтра Гуску заробила , сьогодні замочила. єдине, що хочеться якихось цікавих бутербродів + салатів. Бо ще плануються гості. А тут я в повній простраціі… коли була жива моя старша сестра, вона завжди писала список, що буде готувати. А я так цього і не навчилась…

Киів) мені здається, колись у нас дома такі були( як я була дівкою) Ех… зуміли люди все зберегти… А в нас, як на « зарваній вулиці» все побили…

Анічка, я тебе розумію… Нещодавно говорила зі своєю знайомою зприфронтовоі зони. Кажу ій: відправляй до мене, більш- меньш цінне. А вона відповіла, що все, що раніше здавалося цінним тепер не має значення… Цінності змінилися… Все кинули і виіхали… Оце я чую і в твоєму голосі… якщо щось потрібно, не соромся пиши. Що маємо, зрадістю поділимося

Олю, вітаю ! Класні чашки! Я теж подивляюсь на гігінтів, алепоки ціни кусаються.. Покажи клеймо? До речі, Сумський завод випускав просто фантастичні речі.

Анічка, прочитала, що тобі треба… ну хоть би щось було… Пралка є ,але ж не автомат…звичайна , мʼясорубка , тільки ручна… може хоть таку? Вона нова. . Може , ще щось? вибач, що ми ото хвастаімся… Повір, ми всі розуміємо, як не солодко бідному нашому Харкову… У мене троюрідний брат з Харкова, всю війну терпів, але вжепросто не мав сили, і вже 2 місяці живе у нас в місті. До речі, при срср був комсоргом на Малишева.

Наталю, сонце, ну хіба так можна мріяти! Треба думати, що твоі мріі обовʼязково збудуться! Ну може трошки пізніше, але збудуться!

Наталочко, та йди вже наводь порядки!) Бо вже хочу бачити твоі скарби)

Наталочко, дякую! Я взагалі запала на сільнички. ( якось покажу свою колекцію) Але саме Палажку по адекватній ціни ніяк не вдавалося купити. А в тебе слабкість соусники) скільки вже маєш?