Наталю, я не знаю, яка в тебе причина в низькому тиску, напишу про себе. Я все життя потерпаю від своїх судин, то в мене мігрень, то в мене приступи високого, то низького тиску. Я багато разів зверталася до лікарів, обстежували, але точної причини таких збоїв не знаходять. Чи то не до кінця обстежують, чи то такі лікарі мені траплялися... І от 2,5 роки тому моя сімейна лікарка направила мене до кардіолога. Він мене знов обстежив і призначив купу ліків, які я пропила півроку. Знов до нього прийшла, він сказав можна вже не пити оте все, тільки одні ліки обов*язкові. Ото я так і п*ю все те время. За ці 2,5 роки в мене зникли мої приступи тиску. Раніше і як понервую, і як погода, і як ще щось неясне - в мене приступи на 2-4 доби, Вова уколи ставить, пілюлі ковтаю, жити не хочу!!!! А зараз ТТТ все налагодилося, шприци з ампулами лежать в шухлядці незаймані.  

А ми любимо кабачки) влітку це у нас майже щоденне меню) жарені, тушені, гриль, оладки, пироги. Ціле літо в холодильнику є кабачки, і ніхто не худне і не жаліється  Оце згадала, може, піти зробити пиріг від Стелли Штерн з кабачками...

Так, вона маленька, 10 см в діаметрі, з посрібленням на ніжці, з тавром, гарнюня) люблю такі речі. 

Тетяна Назарчук Микитенко ПРО КАБАЧКИ😉...
Щороку ми садимо кабачки, і щороку зарікаємося не робити це знову. Спершу вони не хочуть проростати. Надто холодно. Рано посадили.  Треба було в травні. Посаджені в травні кабачки теж не сходять - надто сухо. Далі сходять і квітневі, і травневі, і кажись ще й торішні зігнилі всі водночас.
І потім кабачки раптом родять, і їх вже не спинити. Лишається тільки бідкатися і розводити руками.
Були би ще кури, вони подзьобали би кабачки. 
І свиней немає - треба сусідці віднести.
Але в сусідки теж на обійсті лежить гора кабачків всіх відтінків зеленого. Є час розкидувати каміння, а є час збирати кабачки.
Сусідка схилилася над макітрою з дебелою теркою, і натирає курям кабачок.
Доводиться розвертатися та йти з ними назад - руки поколоті волохатою кабачковою плодоніжкою, а футболка замазана землею. А хай їм грець!..
Лишається варіант відвезти кабачки в місто і роздати сусідам. Але дідько, пхати то до маршрутки, вщент забитій іншими дачниками з кабачками і букетами ромашок?.. Ні, кабачки не безнадійні. Від них є користь людству. Молоді мами і особливо їхні мами вважають кабачок сакральною городиною, створеною для першого прикорму немовляти. Людські дитинчата не дуже хочуть їсти кабачкове пюре без смаку, кольору і запаху. Та навіть як і їдять, кабачків меншає не суттєво - хіба заводяться мошки на зрізі кілограмового зеленого циліндра. Щодня з кінця червня треба їсти кабачкові оладки, смажити кружечками кабачки, посипати кропом, якого дедалі меншає, і дрібно нарізаним часником. Різноманіття в їжі зводиться до питання: кабачки з кетчупом чи зі сметаною?.. Потім як одкровення приходить чомусь затерта в пам'яті згадка про кабачкову ікру. Точняк! Зараз ми її намантолимо і закрутимо на зиму! І от до без того нерівного бою представника родини Cururbitaceae з Homo sapience приходить підмога з моркви, цибулі і часнику. Підмога кабачкам, не людині. Під яблунями стоїть польова кухня, всі поверхні в радіусі ста метрів зайняті накришеними кабачками й цибулею. В принципі, зрозуміло, чому мозок знищив спогади про торішню кабачкову ікру. З кабачків же можна робити суп!.. І варення і навіть цукати! "Сама роби," - відказують навколишні ще не остаточно змордованій кабаками ініціаторці. 5 літрів супу з кабачків і каррі чомусь не викликають захвату, коли на дворі +35 в затінку. Знову шкодуємо, що в сусідів вже немає свиней. А коти таке не їдять. До слова "кабачки" додається нецензурний епітет – вони вже добряче дістали.  Кожен ранок треба йти в розвідку на город і визбирувати нові кабаки. Вони ще позавчора причаїлися, а нині вимазали на 2 кг, але збирати їх маленькими все одно шкода - ще ж не пожили... Другого дня про це жалкуємо і продовжуємо цю юдоль родичів гарбузових. До всього людина звикає. І вже після Івана Купала серце потроху кам'яніє, і особливо дебелі кабачки без вагань йдуть живцем в сиру землю – зогниє, добриво буде. Гній цього року не розкидуватимемо. Одного ранку, раптом спадає геніальна ідея - їсти кабачковий цвіт!.. Тут потрібні рікотта, кляр, пармезан, оливкова олія, але прийнято мужнє рішення просто покласти їх на омлет. Коли кількість серденьок в інсті під фото уквітчаного омлету стає більшою за кількість арсеналу кабачків в льоху, на дні мозку починає жевріти надія. Ще три дні омлетів – і одночасно вичерпуються і кабачки на городі, і серденька під постами. "Треба кабачки підживити. Може, ще розквітнуть... Далеко ж до осені, шкода, що так рано відійшли." А на другий рік в інтернеті ми бачимо насіння круглих, до того не бачених кабачків. Ну добре, лише ці посадимо – суто подивитися, що воно таке. І тьоть-Машине насіння - бо ж образиться. Як добре, що ми такі працьовиті, оптимістичні і не злостиві. 
Щорічні плантації кабачків тому доказ.
Тільки з навчанням на помилках біда.😀😉

Зробила сьогодні цю смакоту) 

Нічого, я свій привезу. А метаболізм і в мене такий був десь до 50 років, була суцільно пряма кишка - їла що хотіла, скільки хотіла і коли хотіла, як мама говорила "не в коня корм". А потім все наладилося, зараз вже думаю як взагалі б не їсти.

Треба їхати дивитися ікорницю. Красу видно і по фото. Вона ж маленька? Ще й на ніжці срібній чи то мельхіор? Дуже цікава річ. 

Тиждень як купила два кущика. На них були ягідки, то спробувала)  Коли я ті кущі висажу - без поняття( Чоловік рже, питає, чи вони в горщиках зимують і чи родять(

Пізно, Світланка. Хіба що свій тотик привезеш. Бо мій коханий вже все зжер. Божечки, чому в мене не такий метаболізм? Стільки жерти і бути худющим, як трІска

Світлана, чекаю в гості! Якраз і вечеря готова   А ще, не втримаюся, похвалюся - вполювала я ось такий вінтаж вінтажний, американська ікорниця, фото важко вловити всю красу скла, але повірте мені на слово - вона прекрасна) Так що буду пригощати братовим вином з різними добрениками з свіжевпольованого вінтажного посуду)       

https://www.facebook.com/groups/6167873546662350/permalink/24002671472755950/ Натрапила на отаку статтю про жимолость. Я вже не садистка, може кому ця інфа стане у нагоді. Ніколи не пробувала ті ягоди, кажуть, смачна.

Я спочатку до Олі на вареники (бо в нас полуницю по 200 грн купую тільки трошки поласувати та дивитися), потім до Наталки на борщ та свинячий язик, а там на десерт вже до Наташшшшки заверну. Ото наїмся! 

Баняк борщу, на сніданок вафлі на залишках закваски з свинячим язиком та соусом з брусниці, на обід накрутила шаурми, а на вечерю буде ковбаска запечена з картоплею по-селянськи. Ще тартін спекла, люблю, коли він отак "шкірить зуби"   

Ех, тут хоч би не здохнути( Вчора тиск впав нижче плінтуса. Але нічого, сьогодні знову жива)

Бісквітний рулет, як Анжела навчила, з лаймовим курдом)