Була і у мене думка наробити таких напівфабрикатів, але все якось не зберуся, в будень ввечері вже немає сил хоч зі світлом, хоч без нього, а у вихідні стараємося коли вдома світла немає піти десь прогулятися чи закупитися. А ще я давно хотіла похвалитися - знайшла в інсті швидкий рецепт печінкового паштету. Все настільки просто і смачно, я в захваті, а на сніданок, коли немає світла просто прекрасно: міцний чай з термоса і бутерброд з цим паштетом. А рецепт елементарний: сира печінка, сирі яйця, пасерована на маслі цибуля (я ще від себе додала туди моркву), розтоплене вершкове масло, сіль, перець - все перебити в блендері, розлити в маленькі баночки, щільно закрутити кришку і стерилізувати хв, 30-40 в залежності від розміру баночок. Я розливаю в баночки 270 мл і стерилізую в скороварці 30 хв. Все!

Намагаюсь, по можливості, не вмикати праску, духовку, пилосос. Сушарка однак працює, то в порівнянні з нею мої машинки майже нічого не тягнуть. А кота наша спить незалежно від того - є світло, чи нема) Іноді я їй трохи заздрю.

В мене з єлектроплитою нічого не приготувати, окрім ліпити пельмені та вареники  А Мурзік вже давно не з нами, сумуємо за ним досі. Була добра грілка)))

Малюю плани, чи читаю щось в рідері. Чи спати лягаємо з пухнастою подружкою. Ось кому добре, коли світла немає! мама лягає, то вона до мами під бочок. Красота!

Світлана, коли не має світла, то я наче в ступорі якомусь знаходжуся. Нічого мені робити не хочеться, в основному в телефоні втикаю.   А пельмені я на вихідних робила, десь 2 кг вийшло, а по факту їх вже майже не має. Синочок нічого не хоче їсти коли є пельмені.  А ще на вихідних холодець варила і картоплю тушкувала  

Дівчата, коли нема світла, то я ось чим займаюся. Ліплю вареники та пельмені! Оце на фото вчора ліпила вареники з картоплею+печінка куряча+цибуля жарена. Тісто на раскатку, вирубаю кружечки, начинку заліплюю і на підложці заморожую. Також роблю пельмені на пельменниці. Вже 2,5 кіло пельменів в морозилці, ввечері зважу скільки вареників вийшло. А що ви робите, коли немає світла?

Ну, так. Згодна. Старша невістка моя з луганщини, та варить борщ без буряка. а для мене то взагалі непоймищо, а не борщ. Свекруха  ніколи зажарку не робила, кидала усе у киплячий бульон. То борщ був світленький. В мене яскравий, та багатий на смак. Свекр казав - як вино))). З квашеними помідорами я рази два теж варила. не сподобалося,

Ага, зрозуміла)  ну ти знаєш, у всіх нас борщі  різні) Навіть коли сам вариш, і то кожногоразу різний. Я дуже люблю борщ з кислинкою. Помідори завжди квашу і потім перетираю на сік. Але добавляю небагато, бо я ж не  одна ім) а так хочеться…. 
я взагалі кваснину люблю добавляти в червоні супи не тільки в борщ. 
А от коли ми були в Бориславі, то там борщі білі. Замість томату впіджарку вони кладуть сметану. 

Та ні. Борщ смачний. Але, тільки, якщо на бульоні. А український рідна баба такий варила, що ніякого м'яса там взагалі не треба було! Свекруха моя теж кацапський варила. Ми поки жили разом, то завжди видно було, чий сьогодні борщ їмо)))

Анічка, бачиш, тепер ти знаєш, що таке шулики, а  не тільки ламанці)  Про борщ, ти маєш на увазі, відрізнявся від кацапського? 
Є у нас лікар( за першою освітою  повар)він служив у Іваново, то ми все його просили приготувати щі. Хотіли скуштувати що то воно є) Як ми його тільки не просили. Ні! Нізащо не хотів іх готувати. Казав» щі, хоть х?? Полощі») Ото мабуть і борщ такий)

Яка ніжна краса! Хіба  в нього можна олію  наливати?!  Ні! Держати тільки для краси  і милуватися! 🤩

Мені тепер ще більше кортить отримати ці банки, покрутити їх, прицілитися)

Я тобі більше скажу - піддіти ножем легенько кришку, щоб повітря зайшло, в цій банці фактично неможливо - форма банки не дозволяє Якщо тобі вдасться подружитись з цими банками\кришками - маякни мені) Бо в мене тепер просто стоять, боюсь, що як щось закрию, то не зможу відкрити в потрібний момент

Ну шо ж... я їх вже замовила, тепер замість однієї задачі (непомітно підкинути їх в кладовку, а потім "зненацька знайти") додалася ще одна - відкрити 

Я вперше закрила в них помідори. Закривала вночі, була вже сонна і втомлена, то вирішила, що треба ще й гарненько так затягнути Ну шо я маю тобі сказать...коли довелось відкривати, то вже думала, що простіше відбити дно чи горличко разом з кришкою. Ми вдвох з чоловіком відкривали ту банку більше години. Вдруге я вже її не затягувала - легенько закрила - відкривала ножем, інакше не змогла. Кришки брала окремо.